Мінкульт розробить закон про закону про музичну індустрію

Міністерство культури та інформаційної політики України почало формувати робочу групу зі створення закону про музичну індустрію.

Про це йдеться на сайті Мінкульту.

«В Україні не існує закону про музичну індустрію. Музичний бізнес використовує нормативні акти, створені ще у 90-х роках», – кажуть в міністерстві.

Через це, кажуть, учасники ринку стикаються з непрозорістю авторських нарахувань та неактуальним правовим регулюванням цілої індустрії.

Тому МКІП формує робочу групу зі створення закону про музичну індустрію, куди крім представників закладів культури увійдуть також народні депутати України та представники музичної індустрії.

Результатом профільних дискусій має бути:

• поданий до Верховної Ради проєкт закону про музичну індустрію;
• поширена інформація про права українських авторів та механізми отримання роялті українськими авторами й артистами;
• затверджений нова інструкція з ведення квиткового господарства;
• індустрія разом з депутатами працюватиме над удосконаленням податкової системи в музичному бізнесі.

У Верховній Раді зареєстрували проєкт змін до статті 23 закону про мобілізацію з метою стимулювання людей, які навчаються на платній основі, до добровільної згоди служити.

Про це повідомляється на сайті парламенту, розповідає «Суспільне».

Як вказується, законопроєкт 9672-1 подав "слуга народу" Георгій Мазурашу.

"Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти можуть за власним бажанням дати згоду на призов на військову службу під час мобілізації, у такому разі держава забезпечує їм здобуття відповідної освіти без жодних виплат з їхнього боку", — пропонується у документі.

Деталі

Законопроєкт не містить обов'язкового фінансово-економічного обґрунтування витрат з бюджету та джерел надходжень відповідних коштів.

Однак, як зазначив народний депутат від монобільшості, треба додатково стимулювати громадян ставати на захист держави.

"Запропоновані зміни, зокрема можуть сприяти тому, що громадяни, які навчаються на платній основі, можуть за власним бажанням давати згоду на призов на військову службу під час мобілізації та отримати за це додатковий бонус від держави у вигляді забезпечення безоплатності здобуття відповідної освіти", — поіформував Мазурашу в пояснювальній записці.

У Раді ініціювали скасування відстрочки для деяких студентів

Нагадаємо, представник президента у ВРУ Федір Веніславський 3 вересня розповів, щозареєструвавзаконопроєкт, який скасовує відстрочку від мобілізації для студентів старше 30років, що здобувають не послідовну вищу освіту або другу й більше.

Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроєкт про зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України».

Про це пише нардеп Ярослав Железняк.

За зміни до закону проголосували 318 депутатів, троє утрималися. Голосів проти не було.

Приведення закону про нацменшини у відповідність до європейського законодавства — це одна з вимог для початку переговорів про членство України в Європейському Союзі.

У пояснювальній записці законопроєкту № 9610 метою називають вдосконалення законодавчого регулювання прав і свобод нацменшин, як це закріплено в положеннях Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.

Проєкт закону передбачає безкоштовні підручники для школярів, які належать до нацменшин, можливість використовувати мови нацменшин у рекламі, заходах, під час надання екстреної допомоги, критерії, за якими розроблять методологію використання мов нацменшин у населених пунктах тощо.

Народні депутати 278 голосами підтримали законопроєкт №9432 про застосування англійської мови в Україні.

Про це повідомив парламентар Ярослав Железняк у Telegram-каналі.

Документ офіційно:

• закріплює статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні;
• визначає посади, кандидати, на зайняття яких зобов'язані володіти англійською мовою;
• унормовує особливості застосування англійської мови у роботі держорганів, органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги, під час перетину кордону, у сферах освіти, транспорту та охорони здоров'я.

Норма про показ англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу з субтитруванням українською була виключена рішенням профільного комітету.

Верховна Рада попередньо підтримала законопроєкт про впровадження системи штрафів за порушення комендантської години. У першому читанні за нього проголосували 233 народні обранці.

Про це у своєму телеграм-каналі написав нардеп Ярослав Железняк.

Юридичне поняття «порушення комендантської години» з’явиться тоді, коли документ остаточно ухвалять.

Автори законопроєкту №10195 пояснили, що мета документа – встановити адмінвідповідальність за порушення громадянами комендантської години, а також за порушення закладами режиму роботи під час дії воєнного стану та спеціального режиму світломаскування.

На початковому вигляді законопроект передбачає стягнення штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 8 500 до 17 000 гривень. Якщо порушення буде повторним протягом року, то розмір штрафу збільшать вдвічі.

Штрафи передбачені і для підприємців, які порушують вимоги режиму світломаскування там, де його впроваджено.