8 жовт. 2024 13:44
953
Князь Володимир Великий: цікаві факти
Правління Володимира Великого датується 960/963 — 1015 роками. За період його князювання Київська Русь стала найбільшою державою середньовічної Європи. Історики говорять про її розквіт – від Азовського і Чорного морів до Балтики, від Карпат до Волги. Він першим почав карбувати власні гроші. У роки правління Володимира Великого з’явився тризуб– сучасний герб.
У цій статті розкажемо, що зробив Володимир Великий, які запровадив реформи та яка купюра має його портрет. А ще – розповімо, чи мав князь гареми.
Володимир Великий мав численні гареми як до, так і після прийняття християнства. Однак офіційної інформації щодо його законних дружин збереглося небагато. Український історик Л. Войтович говорить про вісьмох дружин. У «Повісті минулих літ» називають імена трьох: Анни, Рогволодівни та Малфріди. Інших розрізняють лише за етнічним походженням.
Дослідники визнають, що непересічна особистість князя Володимира та лідерські якості формувалися, беззаперечно, під впливом його численних жінок – дружин і наложниць. Про них згадують не лише у давньоруських джерелах, але й в іноземних хроніках.
Володимир Святославич язичницьких часів мав безмежний інтерес до жінок, ця особливість суттєво відрізняла його від інших очільників Русі. Поки не відбувся обряд хрещення, політик насолоджувався не лише низкою офіційних дружин, але й кількома гаремами: у Вишгороді – 300 красунь, у Білгороді – 300 та у Берестовому – 200. Про це йдеться у «Повісті минулих літ». До того ж, власними жінками він не обмежувався. Кажуть, «творив блуд», через що неодноразово порівнювався із царем Соломоном, у якого було три сотні наложниць і сім сотень дружин.
Дочка одного із швецьких вікінгів Олова стала першою дружиною правителя (978-979 рр.) У шлюбі народився сил Вишеслав. Як склалася доля жінки, не відомо, літописи про неї «мовчать».
Вже у 980 році Володимир вдруге одружився. Цього разу на доньці половського князя Рогволода Рогніда. Та історія виявилася зовсім не романтичною. Дівчина відмовила, вважаючи своє походження більш шляхетним. Князь розгнівався та повністю знищив Полоцьк, а Рогніду викрав. На очах у батьків і братів він зґвалтував дівчину. Після цього вбив усіх членів сім’ї. А Рогніду забрав собі, давши їй нове ім’я – Горислава.
На думку дослідників, Володимир одночасно і кохав, і ненавидів свою дружину. А вона – зберігала у собі ідею помсти. Рогніда мала сина Ізяслава. Одна із легенд говорить, що чоловік мав багато наложниць, тому нехтував своєю офіційною дружиною, що змушувало її страждати. В ці моменти бажання відплати опановувало її ще більше. Коли одної ночі Володимир таки заснув у її ліжку, жінка підняла на нього ніж. Проте князь прокинувся та встиг вхопити її за руку.
Володимир звелів Рогніді одягнути «всі царські убори» перед стратою. Однак за маму заступився син Ізяслав. Політики порадився з боярами і вирішив помилувати обох, віддавши їм Полоцькі землі, де народилася Рогніда.
Рогінда мала шістьох дітей від Володимира: Ізяслава, Ярослава, Передславу, Всеволода, Прямиславу, Мстислава. Саме син Ярослав з часом став тим самим Ярославом Мудрим, який очолив київський престол.
Втретє Володимир одружився із Кунігундою – вагітною дружиною свого покійного брата Ярополка. Що саме керувало таким вибором, точно не відомо. Можливо, князю сподобалася зовнішність жінки, можливо, так він підкреслив свою владу і право на престол. Згодом у подружжя з’явився чин Святополк.
У житті Володимира Великого були дочка турівського князя Малфріда, перемиського князя Аделя і болгарська княжна. Мало інформації збереглося про ці шлюби. Лише є свідчення про народження нащадків: Станіслава, Мстислава і Судислава.
У 989 році Анна Порфірогенета стала дружиною князя. Шлюб із царівною від народження Володимир уклав після того, як взяв Херсонес у Криму. Таким чином Візантія погодилася закріпити угоду. У«Житії Володимира» подають це так: «Оце я взяв славне місто ваше Херсонес і всю землю таврійську. Чув же, що маєте сестру, дівчину красну, — дайте її мені в жони. А якщо не схочете, зроблю вашому Царграду те, що зробив Херсону».
Анна не хотіла ставати дружиною Володимира, однак у цьому вона бачила єдиний шлях порятунку власних земель. Двоє синів народилося у шлюбі – Борис та Гліб. Ймовірно, також були ще дві доньки – Феофана і Марія-Доброніга.
Протягом 22 років Володимир і Анна правили Київською Руссю. Саме ця жінка спонукала князя прийняти християнство і охрестити народ. Анна привезла з собою на Русь «митрополитів і єпископів, і вони охрестили царя і всіх, кого обіймали його землі», а після прибуття до Києва «збудувала багато церков у країні русів».
Дослідники говорять, що Анна була справжньою порадницею і подругою. Привезені з Візантії архітектори та іконописці займалися поширенням християнства, поки Володимир здійснював войовничі походи.
Врешті, припускають, що у «Повісті…» дещо перебільшили кількість неофіційних дружин Володимира. Зробили це, щоб підкреслити велич князя перед тим, як він прийняв християнство. Попри це літописні згадки все ж мають правдиву основу, оскільки Володимир дійсно був охочим до жінок.