22 трав. 2024 16:40
437
Як правильно говорити українською?
Як правильно сказати: добрий день чи доброго дня, дякуючи чи завдяки, виняток чи виключення? Мовознавець Олександр Пономарів усе своє життя навчав українців говорити грамотно — без росіянізмів чи калькованих слів. Сам майбутній професор народився в Ростовській області, яка була заселена українцями з Полтавщини та Чернігівщини, і навчався в російській школі. До Києва Олександр приїхав із бажанням вивчати літературну українську мову в університеті Шевченка, але зміг вступити лише на російську філологію. Тож українську опанував самотужки і навіть змінив зросійщене написання свого прізвища Пономарьов на питомо українське — Пономарів.
Освіторія підготувала 10 порад про найпоширеніші мовні помилки з його книжки «Культура слова: мовностилістичні поради».
«Виняток» і «виключення» часто плутають і вживають «виключення з правила» або «виключний випадок». Олександр Пономарів радить запам’ятати різницю між цими словами так: виключення — це усування, припинення дії, наприклад: виключення зі списку, виключення з інституту, виключне право (право, що поширюється на певний об’єкт). А виняток — це відхилення від правила чи чогось звичного, тому: виняток із правил, винятковий випадок, виняткова мужність, виняткові умови.
Слово «дякуючи» в українській мові є дієприслівником, тобто означає «висловлюючи подяку». Наприклад: «Співачка кілька разів виходила на сцену, усміхаючись і дякуючи слухачам за увагу». Коли ж ідеться про допомогу чи підтримку, правильно вживати: завдяки підтримці, завдяки допомозі, завдяки умовам.
Професор Пономарів наполягає, що традиційне українське привітання, це «Добрий день», «Добрий вечір» або «добридень», «добривечір» у неформальному спілкуванні. «Доброго дня», вважає мовознавець, вигадали мудрагелі, і така форма не притаманна українській мові.
Часто чуємо і читаємо «учбовий заклад», «учбовий посібник». Насправді ж «учбовий» — спотворене і запозичене з російської мови слово, адже в українській мові не існує слова «учба». Тому правильно вживати: навчальний план, навчальний заклад, навчальна практика. Відповідно, абревіатура «вуз» (вищий учбовий заклад) — також калька, тому Пономарів радить вживати «виш» (вища школа).
«Незважаючи» в українській мові вживається тоді, коли хочемо сказати про події, явища чи обставини, усупереч яким відбувається дія. Наприклад, «піти на прогулянку, незважаючи на негоду», або «об’єднатися, незважаючи на різні погляди». «Не дивлячись» доречно казати в реченні: «Хлопчик біг щодуху, зовсім не дивлячись собі під ноги».
Коли вживати «правильно», а коли «вірно», запам’ятати дуже легко: «правильно» — так, як вимагають правила, тобто безпомилково. Наприклад: правильна відповідь, правильна вимова, правильно написати. «Вірно» — це синонім до слів «незрадливо, віддано», тому: вірно любити, вірний друг, вірно служити своїй справі.
«Що» стосується неживих предметів, а «який» — тільки людей, — чули про таке правило? Професор Пономарів вважає, що немає підстав робити такий розподіл — займенники «що» і «який» є рівноправними. Пригадайте рядок з народної пісні: «Ой їдь, братику, до дівчиноньки, що тебе чекала». Особливим є займенник «котрий»: він позначає відтинок часу — котра година, або виділяє щось чи когось: «Хтозна, котрий з них старший».
«Залишати у спокої» — калька з російської мови. Мовознавець радить вживати український оригінальний фразеологізм «давати спокій». Наприклад: «Дай йому спокій і більше не розпитуй про той випадок».
«Рація» — походить від лат. ratio — підстава, обґрунтування, слушність, причина. Запозичення цього слова в українську з латини свідчить про широку обізнаність українців із класичними мовами ще з давнини. Тому, якщо хтось каже щось слушне, правильно вживати «Ви маєте рацію» або «Ваша правда». Слово «правий» в українській мові означає праведний, справедливий, безгрішний, наприклад, праве діло.
Ці слова звучать дуже схоже, і часто їх вживають одне замість одного. Насправді ж вони дуже віддалені за значенням. Кампанія походить від фр. campagne — похід і означає сукупність заходів для виконання певного завдання. Наприклад, передвиборча кампанія. Компанія — від іт. compagnia, що зводиться до латини: cum — разом, panis — хліб, отже, це група осіб, яких об’єднує спільний інтерес чи справа. Тож, «святкувати великою компанією» і «планувати рекламну кампанію».
Читайте також: Новий український правопис. Найбільші зміни та пояснення, чому вони виникли.