Білоруська православна церква готова прийняти виселених із лаври у Києві ченців УПЦ МП

Білоруська православна церква готова поселити ченців УПЦ (МП) із Києво-Печерської лаври на своїй території у разі виселення з монастиря, йдеться в повідомленні синоду.

«Синод Білоруської православної церкви свідчить, що у разі насильницького виселення ченців з Києво-Печерської лаври, вони можуть знайти місце подальшого чернечого подвигу в чернечих обителях Білоруської православної церкви», – йдеться в заяві білоруських ієрархів, цитує Радіо Свобода.

Білоруська православна церква (БПЦ), яка є Білоруським екзархатом Московського патріархату і перебуває під значним впливом Російської православної церкви (РПЦ), заявила, що виступає проти «вигнання братії Києво-Печерської лаври з обителі, де вони протягом десятиліть трудяться у богоугодженні та молитві на благо українського народу».

У грудні 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із центрами впливу в Росії.

У березні керівництво національного заповідника «Києво-Печерська лавра» зобов’язало представників УПЦ (МП) до 29 березня залишити територію та будівлю лаври через розірвання договору. Ченці відмовилися виконати цю вимогу.

4 липня відбудеться перевірка та опечатування вивільнених корпусів території Нижньої лаври комісією Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Йдеться про 5 об'єктів. 

Про це повідомляє Мінкульури.

Нагадаємо, 29 березня Заповідник розірвав Договір про безоплатне користування майном з Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир). Розірвання Договору в односторонньому порядку передбачено умовами вказаними у ньому.

5 червня за результатами роботи, комісія Міністерства культури та інформаційної політики України передала Заповіднику Акти повернення об’єктів Нижньої лаври. Враховуючи це, Заповідник у законний спосіб продовжує розпочату роботу щодо фактичного повернення приміщень, які належать державі.

На сьогодні Заповідник не перешкоджає здійсненню релігійної діяльності Монастиря. При цьому, доступ до частини приміщень, які не задіяні в релігійній діяльності Монастиря (торговельні/виробничі/готельні) – є порушенням цільового використання культових будівель і має бути першочергово обмежений.