14-річний українець став наймолодших гросмейстером у світі

Шахіст з Києва Ігор Самуненков став наймолодшим гросмейстером у світі. Хлопцю 14 років.

Про це пише Суспільне. Спорт з посиланням на Міжнародну федерацію шахів.

Хлопець професійно займається шахами з восьми років. У 2021 році він здобув звання майстра ФІДЕ, а у 2022 – міжнародного майстра.

Вже у 2023 році Ігор Самуненков виконав норму на трьох турнірах: чемпіонаті Європи-2023 у Словенії, Vezerkepzo Summer GM 2023 в Угорщині та Polish Extraliga у Польщі. Після цього рішенням ФІДЕ 14-річному українцю присвоїли звання гросмейстера.

Відтак, Ігор став чинним наймолодшим гросмейстером у світі. Він випередив американця Абгіманью Мішру, який старший за гравця з України на чотири місяці.

Україна й надалі проводитиме дослідження в Антарктиці та забезпечуватиме безперебійну роботу станції «Академік Вернадський» та криголама «Ноосфера». Уряд ухвалив відповідну постанову.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства освіти України.

Зазначається, що таке рішення дасть можливість упродовж наступних двох років проводити та фінансувати українські антарктичні експедиції.

«Навіть в умовах повномасштабної війни ми не маємо права зупиняти нашу антарктичну програму. Адже, по-перше, це перекреслить всі ті інвестиції, які вже зробила Україна в дослідження Антарктики за 28 років, а потім для відновлення нам знадобиться в рази більше коштів, ніж витрачається зараз на підтримку роботи експедицій», – пояснив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Він також наголосив, що присутність в Антарктиці – це можливість долучатися до глобальних дослідницьких проєктів, робити науку планетарного масштабу на рівні з передовими країнами світу. Україна бере участь у багатьох міжнародних ініціативах, і це питання як престижу України на світовій арені, так і мотивації вчених залишатися в Україні, а не емігрувати.

Євген Дикий зауважив, що Україна проводить власні дослідження в Антарктиці з лютого 1996 року – коли отримала від Великої Британії станцію «Фарадей», що нині має назву «Академік Вернадський».

Відтоді Україна постійно розвивала та розширювала наукову програму, а також зберегла унікальні ряди безперервних спостережень, частина яких є найдовшою на крижаному континенті. Наприклад, вимірювання показників погоди тут тривають з 1947 року, магнітного поля Землі – з 1954-го, рівня озону в атмосфері – з 1957-го.

«Ці дані – безцінні, саме за ними ми зараз бачимо, як змінюється клімат на планеті, як теплішає Антарктика, яка динаміка озонової діри тощо. Це величезний внесок українських вчених саме для всього людства. І ми маємо цим пишатися і це підтримувати навіть в найскладніші часи», – зазначив очільник НАНЦ.