Як пояснити, звідки беруться діти та чим небезпечні вигадки про капусту і лелеку

Коли настає найкращий час для пояснення, звідки беруться діти? Рано чи пізно перед батьками постає таке питання. Розмова з дитиною про це може видатися зовсім нелегкою, якщо не робити все поступово – зазначають психологи. У цій статті зібрали відповіді на делікатні питання. Знайшли у капусті? Приніс лелека? Чи все ж таки сказати правду?

Де беруться діти. Пояснення у 3-4 роки

Як правило, перші питання про «де беруться діти» виникають у три-чотири роки. У цей період буде достатньою інформація про те, що мама і тато дуже люблять один одного. І саме завдяки коханню на світ з’являється малюк. Можна уточнити, що відбувається це після обіймів та поцілунків.

Як робляться діти – це одне питання. Інше, яке може йти поряд, як дітей дістають із животика. Тут фахівці радять з обережністю розповідати, щоб не злякати чадо. Не деталізуйте особливості медичних маніпуляцій. Буде достатньо сказати, що лікар дістає малюків із животка і при цьому мамі зовсім не боляче. Деякі психологи радять все ж погодитися, що процес народження трішки болісний, але любов і радість зустрічі з немовлям усе лікують.

Якщо ви чуєте питання «Звідки беруться діти», то дайте відповідь лише на нього. Не варто розширювати тему, коли у дитини немає цікавості. У цьому випадку важлива конкретика.

Пояснення для дітей 5-7 років

У віці 5-7 років проблема, як розказати дитині, звідки беруться діти, може набути нового забарвлення. Тут стане у пригоді книжечка із елементарним поясненням анатомії людини. У цей період уже можна розповісти про природні пологи і про кесарів розтин. Розказали, показали на картинці у книжці, відповіли на питання, чи це боляче – і на цьому все. Звичайно, якщо не виникає додаткових питань.

Правда про появу дітей для 7-10 років

У 7-10 років діти можуть самостійно почати шукати в інтернеті «звідки беруться діти правда» і в цьому немає нічого страшного. Цей вік підходить для розмови про секс, однак, звичайно, без деталізації. Батькам також варто дізнатися, звідки чадо дізналося про інтим і що саме. І, відштовхуючись від бази, формувати свою розповідь про фізіологію чоловіка та жінки.

Психологи вважають, що можна говорити про статеві органи такі, як матка, де росте малюк. Хлопчикам варто привідкрити завісу до ролі їх статевих органів. Також опиратися на інтерес, а не забігати наперед.

Краще говорити правду настільки, наскільки це готова сприймати дитина психологічно. Важливо, щоб дівчинка, наприклад, не злякалася від деталей про болісні пологи (під час яких мама ледь не померла).

Як розказати дитині про це

• Отож відповідь на питання, як беруться діти, залежить від віку. У три роки розпочинаємо просвітницьку роботу.
• Говоримо, чим хлопчик відрізняється від дівчинки.
• Пояснюємо, що ніхто не може торкатися до інтимних місць і їх потрібно прикривати трусиками.
• Не буде зайвим періодично нагадувати, що дитина має негайно розповісти татові або мамі, якщо хтось торкався або хотів торкнутися її статевих органів.

Інколи, задумуючись над тим, як пояснити дитині звідки беруться діти, дорослі починають вигадувати різні казочки про капусту і лелек. Насправді такі історії можуть викликати ще більше питань, непорозумінь і страхів у малечі. Врешті-решт дитина не отримає бажаної інформації та піде шукати її в інших джерел.

Як дорослим говорити з дітьми на інтимні теми

• Уточніть, що саме хотіла дізнатися ваша дитина. Не лякайтеся і не червонійте.
• Говоріть такою мовою, яка буде зрозумілою для віку вашої дитини. Максимально прості речення, слова і порівняння.
• Не давайте більше інформації, ніж готова сприйняти малеча.
• Якщо ви відчули труднощі і не можете одразу ж відповісти на питання, візьміть паузу, але не тікайте від проблеми. Це нормально, що у батьків не завжди можуть бути відповіді.
• Під час розмови зберігайте щирість і спокій. Не впадайте у сміх або збентеження, це може спричинити недовіру до вас.
• Важливо, аби дитина розуміла, що секс – це заняття для мами і тата або для чоловіка і дружини.
• Насправді дитині потрібно отримати конкретні відповіді на конкретні питання, тому не перетворюйте двохвилинну розмову на годинну лекцію.

Психологи зазначають, що батьки мають самостійно почитати спеціальну літературу, яка допоможе їм під час спілкування з малечею на делікатні теми.