27 трав. 2025 14:22
Дослідники знайшли невідомий раніше автограф знаменитого українського поета Тараса Шевченка – рукопис вірша «Мені однаково, чи буду…». Експертизу нововиявленого документу провели у Інституті літератури імені Тараса Шевченка, про що повідомляється у №2 (740) 2025 року академічного журналу «Слово і Час».
Про це пише «Читомо».
Світлину рукопису отримав ще у 2022 році заступник директора Інституту літератури, член-кореспондент НАН України Олександр Боронь. До науковців звернувся іноземний букініст із проханням дослідити видання «Кобзаря» 1860 року, в якому були вклеєні додаткові рукописні аркуші.
Знайдений аркуш містить власноручний автограф вірша «Мені однаково, чи буду…», датований 22 січня 1858 року у Нижньому Новгороді. Цей рукопис повністю виконаний почерком Шевченка і до цього часу не фігурував у наукових дослідженнях.
«Існують три основні автографи цього вірша: чистовий текст у рукописі циклу «В казематі», у «Малій книжці» та у «Більшій книжці». Вони відображають різні редакційні етапи», – пояснив Олександр Боронь.
На зворотному боці аркуша вказано дату та місце написання автографа – «Нижній Новгородъ / 22. Генваря / 1858», виконано характерною для поета латинською літерою «Н». Цей почерк, а також загальний вигляд тексту відповідають стилю письма Шевченка у пізній період його життя.
Щоб підтвердити автентичність, експерти з ТОВ «Експертно-дослідна служба України» – Маргарита Бондар і Тетяна Сукманова – провели порівняльний аналіз з відомими зразками почерку Шевченка з «Малої» та «Більшої книжок». Вони дійшли висновку, що рукопис справді належить поетові.
Зібрані матеріали включають видання «Кобзаря» 1860 року, сторінку рубрики «Кобзарський гостинець» з альманаху «Хата», а також відбитки публікації автобіографічного листа Шевченка із журналу «Народное чтение» та окремі рукописні сторінки з віршами, написані невідомою рукою.
За словами Бороня, існує припущення, що поет переписав цей вірш для Якова Лазаревського, який відвідав його в Нижньому Новгороді саме 22 січня 1858 року. Текст автографа майже повністю збігається з редакцією з «Малої книжки», лише з одним незначним різночитанням.
У публікаціях також описується можливий шлях, яким цей «Кобзар» потрапив за кордон, де нині зберігається у приватній колекції, власник якої воліє залишатися анонімним.
Читайте також: 10 цитат Тараса Шевченка, актуальних сьогодні