Вторгнення Трампа в Гренландію стане «найкоротшою війною в світі» — Politiсo

У 1951 році Сполучені Штати підписали угоду з Данією, яка зобов'язалася захищати Гренландію від нападу. Через 74 роки загроза надходить з Америки, пише Politiсo.

Цього тижня майбутній президент США Дональд Трамп сколихнув всю Європу, коли відмовився виключити використання військової сили для анексії найбільшого острова в світі, автономної території з 57 000 осіб, яка є частиною Королівства Данія.

Трамп, який також висував ідею захоплення США Канади та Панамського каналу, давно поклав око на Гренландію — стратегічно розташований острів, багатий корисними копалинами та нафтою.

«Хоча немає сумнівів щодо того, яка країна переможе в бійці, Данія могла б мати більше шансів, якби звернулася до адвокатів. Копенгаген може запитати їх, чи зобов’язаний ЄС якось захищати Гренландію; чи може вона посилатися на положення спільної оборони НАТО проти нападу найбільшого члена альянсу; і які зобов'язання Вашингтона за договором 1951 року», - зазначає видання.

США мають найбільший у світі оборонний бюджет, витративши 948 мільярдів доларів минулого року. Американські збройні сили нараховують 1,3 мільйона військовослужбовців, деякі з них зараз дислокуються в Гренландії. Данія, зі свого боку, минулого року на оборонну галузь витратила 9,9 мільярда доларів. Має лише 17 000 солдатів. Більшість її важкої військової техніки передана Україні.

Якби Трамп виконував свою погрозу анексувати Гренландію силою, «це була б найкоротша війна у світі, у Гренландії немає оборонних можливостей», — сказав Ульрік Прам Гад, старший науковий співробітник Датського інституту міжнародних досліджень.

Деякі кораблі берегової охорони Данії часто відвідують південно-східну Гренландію, але данська преса повідомила, що програмне забезпечення, необхідне для стрільби по цілях, ніколи не було куплено та встановлено.

Експерта спантеличили наміри Трампа: «Це бравада? Чи є ця загроза дипломатією між союзниками? Ми точно не знаємо, але це буде режим на наступні чотири роки».

Високопосадовці, включаючи міністра закордонних справ Данії та його колишнього міністра закордонних справ США Ентоні Блінкена, спочатку відкинули коментарі Трампа.

Однак прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен організувала зустріч з лідерами партій у четвер, щоб обговорити це питання, тоді як Расмуссен відступив від своєї початкової безтурботної реакції. «Ми сприймаємо це дуже серйозно, але ми не маємо жодних амбіцій загострювати війну слів із президентом, який збирається в Білий дім», — сказав він .

США значно скоротили свою військову присутність на острові після закінчення холодної війни, але радіолокаційна станція раннього попередження залишається на космічній базі Пітуффік на північному заході Гренландії. Це ключовий ресурс, який може виявляти космічні кораблі та балістичні ракети, включно з потенційними ядерними боєголовками, запущеними Москвою.

Тим часом збройні сили Данії не оснащені та не навчені протистояти вторгненню США. Вони «займалися більш приземленою військовою діяльністю в мирний час», — пояснив Собі Крістенсен, і регулярно розгортають морські патрульні літаки та кораблі у водах Гренландії.

Незважаючи на те, що збройні сили Данії набагато менші за збройні сили США, Копенгаген, тим не менш, належить до тих європейських столиць, які дуже серйозно поставилися до необхідності нарощування оборони після початку війни в Україні.

Минулого року Данія витратила 2,37 відсотка свого ВВП на військові потреби, що перевищує цільовий показник НАТО у 2 відсотки, і планує подальше збільшення. Військово-повітряні сили Данії замінюють свій флот F-16 на сучасні винищувачі F-35 американського виробництва і наразі планують придбати системи протиповітряної оборони.

Однак Данія також значно виснажила власні запаси зброї, передавши Києву артилерійські системи та танки, стверджуючи, що, на відміну від українців, данці не стикаються з прямою загрозою з боку ворожої імперіалістичної держави.

Незважаючи на це, пожертвувана військова техніка була б мало корисною для захисту Гренландії від вторгнення США. Якби Копенгаген чинив опір, покладаючись на правила та закони, він міг би звернутися за допомогою до ЄС.