В Україні запрацює інформаційна система донорства «єКров»

Процедура здачі крові в Україні буде спрощена і впорядкована завдяки можливостям інформаційно-комунікаційної системи донорства крові «єКров».

Про це повідомили в МОЗ.

Як зазначають у МОЗ, завдяки системі «єКров» адміністративні процедури та виробничі процеси у сфері донорства крові та її компонентів будуть функціонально автоматизовані.

До складу системи «єКров» входитимуть функціональні модулі та реєстри, що дозволять узагальнити повну інформацію щодо здійснення донацій, проведення окремих видів обстеження, планування та моніторингу.

«Гарантування безпеки і якості донорської крові та компонентів крові – євроінтеграційні зобов’язання України. Можливості системи дозволять мати своєчасну і достовірну інформацію про потреби крові, а також моніторити запаси крові на національному та регіональному рівнях», – каже заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифровізації Марія Карчевич.

У взаємодії з електронною системою охорони здоров’я, система «єКров» забезпечуватиме облік і контроль донорства крові та компонентів крові. Також у складі системи «єКров» функціонуватиме кілька публічних реєстрів, які, зокрема, розробляються на платформі «Дія.Engine».

Окрім цього, постановою передбачено й створення реєстру ліцензій, який буде переданий для ведення та виконання функцій, пов’язаних із ліцензуванням та здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері донорства крові та компонентів крові Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками. 

Уряд схвалив постанову про затвердження положення про Державну інформаційну систему трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Про це повідомляє МОЗ.

Пересадка стовбурових клітин може знадобитися за трьох видах хвороб:

• Гематологічні. Наприклад, гострий лейкоз, множинна мієлома, плазмоклітинний лейкоз, лімфома Ходжкіна, неходжкінські лімфоми.
• Негематологічні. Наприклад, L амілоїдоз чи POEMS-синдром.
• Аутоімунні.

У пошуку донора стовбурових клітин найголовніше — швидкість визначення клітинної спорідненості. Функціональні можливості системи дозволять у майбутньому оперативніше шукати і формувати пару донор-реципієнт, швидко обмінюватися інформацією та документами з іншими інформаційними системами.

Отже, після наповнення системи інформацією про «біологічні паспорти» (або результати обстежень) потенційних донорів гемопоетичних стовбурових клітин, збільшиться кількість людей, яким буде надано медичну допомогу цим методом лікування.

До її складу входитиме реєстр потенційних донорів гемопоетичних стовбурових клітин. Також визначено порядок і умови наповнення реєстру, його функціонування, доступ до інформації та даних. 

«Попри повномасштабну війну галузь трансплантації активно розвивається. В Україні пересаджують нирки, печінку, серце, легені, підшлункову залозу. Зростають і показники трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин. За 9 місяців 2023 року їх провели більше, аніж за повний 2022 рік: 251 трансплантація у нинішньому році і 223 за увесь попередній. Ми чимало зробили і ще чимало маємо зробити. Сьогодні ще один крок вперед – уряд схвалив положення про Державну інформаційну систему трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Чим більша кількість зареєстрованих потенційних донорів – тим більше шансів у пацієнтів на одужання. Однак для того, щоб система запрацювала, важливо також розвивати і культуру донорства кісткового мозку. Кістковий мозок у донора повністю відновлюється протягом декількох тижнів. Тим часом чиєсь життя залишається врятованим», — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Окрім цього, виконання зазначеного заходу передбачено Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки.