Українські полярники показали, як печуться «снігові пончики»

Українські полярники зі станції «Академік Вернадський» показали рідкісне явище – «снігові пончики». Це кількашарові згортки снігу, всередині яких зазвичай є порожнеча.

За словами полярників, ці згортки снігу можуть бути як зовсім невеликими – від кількох сантиметрів у діаметрі, так і досить помітними – діаметром понад метр, нагадуючи тюки сіна на полі.

«Таке явище є досить рідкісним, зокрема й для Антарктики, хоча зустріти його можна не лише тут», – йдеться у повідомленні.

Полярники кажуть, що таке явище пов'язано з тим, що для утворення снігових звитків потрібна низка погодних умов:

• два різних шари снігу. Нижній – підмерзлий або вкритий льодовою кіркою, він буде неначе підкладка. Верхній – свіжий, пухкий та мокрий. Він має вкривати нижній, але не прилипати до нього;
• температура повітря – близька до точки танення льоду (тобто дещо вище 0°С);
• сила вітру має бути такою, щоб переміщати грудки снігу, але не руйнувати їх.

Також для формування рулонів здебільшого потрібен схил – тоді вони легше згортаються.

«Необхідність збігу всіх цих досить специфічних умов якраз і робить снігові сувої унікальним явищем, яке нечасто побачиш», – додають полярники.

Оскільки в середині згортка сніг – свіжий та має невелику щільність, то він легко вивітрюється, залишаючи отвір (інколи він утворюється одразу під час загортання снігової ковдри).

На острів, де розташована українська антарктична станція "Академік Вернадський", повернулися 600 пінгвінів.

Полярники очікують, що чорно-білих птахів буде набагато більше, повідомляють у Національному антарктичному науковому центрі.

Перший субантарктичний пінгвін у цьому сезоні завітав на станцію кілька днів тому.

"Аж ось – їх тут вже цілі натовпи. Чорно-білі птахи десятками прибувають до української станції, а загалом на нашому острові Галіндез за останні дні кількість пінгвінів зросла з 50 до 600", – кажуть полярники.

На станції пояснюють, що через теплий клімат час повернення пінгвінів до "Вернадського" змінився. У вересні в Антарктиці починається весна, цьогоріч вона – досить тепла. Наразі середня температура повітря на острові – -5 С⁰, а води – -1,1 С⁰.

"Морського льоду майже немає, тож пінгвіни припливають на місця гніздових колоній раніше. Відповідно раніше вони почнуть відкладати яйця", – говорять на "Вернадського".

Полярники нагадують, що перші гніздові колонії теплолюбних субантарктичних пінгвінів з'явилися у районі Аргентинських островів наприкінці 2000-х. Відтоді строки відкладання ними яєць значно змістились: з кінця листопада на його початок.

"Зсув колоній цього виду пінгвінів на південь і зміна строків їхнього репродуктивного періоду є яскравою ілюстрацією потепління в регіоні", – каже Вадим Ткаченко, біолог 28-ї УАЕ.

Триматися великими групами пінгвіни навчилися в процесі еволюції, адже така поведінкова стратегія допомагає їм не лише зігріватися, а й захищатися від хижаків.

Українські полярники, що перебувають в експедиції на станції «Академік Вернадський» поділилися чарівним відео. На ньому видно веселку навколо сонця. Таке явище науковці спостерігають часто.

«У районі нашої станції його можна побачити нерідко, адже мороз та підвищена вологість – ідеальні умови для виникнення цього явища. До того ж, іноді гало може “висіти” кілька годин поспіль, змінюючи колір та насиченість», - пояснили полярники.

Чому з'являється ця веселка навколо сонця?

Коли в атмосфері накопичується велика кількість крижаних кристалів, то світло, проходячи через них, заломлюється та відбивається. Так утворюється та саме вторинне світіння. Часто причиною гало є перисто-шаруваті хмари: вони складаються з крижаних кристалів і майже прозорі, тож через них видно джерело світла.

Здебільшого гало має форму кола й спостерігається навкруги сонця. Але це явище також можна побачити навколо місяця чи інших потужних джерел світла, наприклад, вуличних ліхтарів. Щодо форми, то це можуть різні дуги, плями, стовпи світла тощо. Так само може різнитися і забарвлення: від насиченого до блідого, від різнокольорового до білого. Зокрема, один з різновидів гало – паргелій. Він виглядає як світла пляма на рівні сонця, тому його нерідко сприймають як “два сонця”.

Гало буває не тільки в Антарктиці чи Арктиці: його можна зустріти в різних куточках планети, зокрема й в Україні.

Українські полярники в Антарктиці споглядають білі ночі — нині там пізня весна і дуже довгий день. Сьогодні сонце зійшло о 03:18, а зайде о 22:50, тож світловий день становить 19 годин 32 хвилини, і його тривалість зростає.

Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

Найдовший день на станції «Академік Вернадський» буде 21 грудня — у Південній півкулі це день літнього сонцестояння. Він триватиме 22 години 24 хвилини, а замість ночі півтори години будуть просто сутінки.

Оскільки станція розташована північніше Полярного кола, явище полярного дня — періоду, коли сонце не заходить за горизонт понад добу, там не спостерігається. На Південному полюсі тривалість полярного дня становить аж 184 дні.

Українські полярники, які перебувають в Антарктиді на станції «Академік Вернадський», показали відео, як пінгвіни влаштували «гойдалку» на невеликому айсбергу.

Про це йдеться на сторінці Національного антарктичного наукового центру.

«Коли ти пінгвін в Антарктиці – то й гойдалка в тебе відповідна. Під час морського виїзду нашим полярникам вдалося зафільмувати цікавий момент: як група пінгвінів гойдалася на невеликому айсбергу», – йдеться в підписі до відео.

Полярники додали, що на окрайці льоду зібралася «ціла пінгвіняча тусовка». До субантарктичних пінгвінів, яких навколо станції мешкає понад 5 тисяч, доєдналися ще й пінгвіни Аделі.

«Пернаті трохи відпочили, погомоніли між собою та вирушили далі полювати на криль в океан», – кажуть в науковому центрі.