Україна вперше застосувала балістичну ракету FP-7: відомо, по якій цілі вдарили

Україна вперше використала балістичну ракету FP-7 у бойових умовах. За інформацією Wall Street Journal, під час першого запуску її спрямували по об’єкту на тимчасово окупованій території. Водночас деталі щодо результатів удару наразі не розголошуються.

Про перше бойове застосування нової ракети напередодні повідомив президент України Володимир Зеленський. За даними видання, FP-7 запустили по цілі, розташованій на окупованій території.

Якими саме були наслідки удару, наразі невідомо. Також немає детальної інформації щодо характеру об’єкта, який став ціллю ракети.

FP-7 розробила українська компанія Fire Point. Її генеральна директорка Ірина Терех заявила, що ракету створили у надзвичайно короткі терміни та в умовах постійних російських атак.

Заявлена дальність FP-7 становить до 200 кілометрів. Ракета може розвивати швидкість до 1500 метрів за секунду, а її бойова частина має масу до 150 кілограмів.

За заявленими характеристиками, кругове ймовірне відхилення FP-7 становить близько 14 метрів. Максимальна тривалість польоту ракети – до 250 секунд.

Водночас виробництво нової зброї у великих масштабах може стати окремим викликом для України. Wall Street Journal зазначає, що можливості української оборонної промисловості поки що обмежені, тому оцінювати вплив FP-7 на перебіг бойових дій після одного запуску зарано.

Fire Point також працює над балістичною ракетою FP-9. Вона має значно більшу заявлену дальність – до 855 кілометрів – і бойове навантаження до 800 кілограмів.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Financial Times розповів про ситуацію з технічним обслуговуванням винищувачів F-16, які використовують Повітряні сили ЗСУ, – повідомляє Forbes Ukraine.

За його словами, близько половини літаків наразі перебувають на обслуговуванні в європейських країнах і через це тимчасово не можуть використовуватися у бойових завданнях.

Зеленський зазначив, що одним із можливих способів скоротити час простою літаків є перенесення частини ремонтних робіт безпосередньо в Україну. За його словами, Київ працює над реалізацією такого варіанту за підтримки міжнародних партнерів.

Окремо президент наголосив на ролі F-16 у протидії російським реактивним безпілотникам. Саме тому, за його словами, тривале перебування винищувачів на технічному обслуговуванні створює додаткові труднощі для захисту українського повітряного простору.

Водночас у МЗС України не погодилися з оцінкою щодо нібито критично низької готовності авіапарку.

Речник відомства Георгій Тихий заявив, що країни-партнери продовжують ремонтувати українські F-16 і поступово скорочують тривалість технічного обслуговування. Він також зазначив, що проблеми з експлуатацією цих літаків були очікуваними, зокрема через складність із постачанням окремих комплектуючих для винищувачів, виробництво яких уже припинене.

У МЗС наголосили, що Україна розраховує на подальше вдосконалення ремонтних процесів, аби в зимовий період забезпечити максимально можливу кількість боєздатних F-16.

Також у відомстві підкреслили важливість міжнародної підтримки технічного обслуговування винищувачів та подальшого отримання додаткових F-16 від країн-партнерів.