У віці 100 років померла художниця Оксана Грудзинська, яка створила мозаїку на станції метро «Хрещатик»

Пішла з життя українська художниця декоративного у монументального мистецтва Оксана Грудзинська. Найвпізнаванішою роботою художниці стала мозаїка на станції метро «Хрещатик», створена за мотивами традиційного українського рослинного орнаменту.

Про це повідомили в Національному музеї декоративного мистецтва України, де експонувалися понад понад 100 її творів.

Грудзинська була заслуженою художницею Української РСР, також членкинею Національної спілки художників України. Вона стала авторкою багатьох керамічних творів: декоративні панно, архітектурні керамічні вставки, настінні тарелі, вази.

«Витоки логічності, краси, поетичності художнього стилю Оксани Грудзинської лежать в українському народному мистецтві. В основі її творчості – застосування не стільки форм і мотивів народного мистецтва, скільки принципів, що складають його основу. Роботи художниці такі ж ясні, логічні, насичені добрим світлом і позитивною енергетикою, як і сама мисткиня», – розповіли в музеї декоративного мистецтва.

Художниця Оксана Грудзинська народилася 28 липня 1923 року в Москві, в родині архітектора. Закінчила Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Там її педагогами були художники Олександр Дейнека та Роберт Фальк.

З 1947 року Оксана Грудзинська працювала в експериментальній майстерні художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва та архітектури УРСР. Як зазначають в музеї, колектив народних майстрів і художників працював над відновленням зруйнованого війною Києва та створенням нового декоративного обличчя столиці України.

Мисткиня 20 років працювала у «Софіївській гончарні», на початку 1970-х років почала роботу в Художньому фонді України. За цей час вона розвивала свій стиль монументального та декоративного мистецтва. 

Грудзинська брала участь в оформленні фасаду павільйону «Тваринництво» на ВДНГ у Києві, вестибюлю Національного музею українського народного декоративного мистецтва, санаторію «Донбас» у Слов’янську. 

Художниця створила безліч панно по всій Україні: «Історія зв’язку» в інтер’єрі Будинку зв’язку в місті Деражня Хмельницької області, мозаїчні панно для механіко-металургійного технікуму в Києві, рафінадного заводу в місті Суми, палацу культури хімічного об’єднання «Азот» у Рівному та інші.

У 1990–2010 роках вона викладала живопис на кафедрі кераміки Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Національна комісія з реабілітації за поданням Українського інституту національної пам’яті реабілітувала українсько-вірменського кінорежисера Сергія Параджанова.

Про це повідомив директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

«Маємо дійсно історичну новину — Сергія Параджанова реабілітовано! Пів століття пройшло з часу судилища над ним, але тепер і в юридичному плані справедливість тріумфує. Приємно писати про це у столітній ювілей з дня народження ключового автора українського поетичного кіно», — написав Антон Дробович.

На підтримку розгляду справи виступали Офіс президента України та українські правозахисники, зокрема Українська гельсінська спілка з прав людини. А матеріали для розгляду Нацкомісії з реабілітації надали УІНП та Державний архів Київської області.

«Історична правда перемагає забуття і репресії, а також зʼявляється надія, що згодом будуть розглянуті й інші складні та резонансні справи українських дисидентів, яких судили в СРСР як за політичними, так і за сфабрикованими загальнокримінальними статтями», — додав Дробович.

У 1973 році радянська влада звинуватила Параджанова в «українському націоналізмі та гомосексуалізмі» та засудила на п’ять років таборів суворого режиму.