У Шотландії 55 китів-гринд викинулися на берег

У Шотландії понад 50 гринд, яких ще називають круглоголовими китами або чорними дельфінами, масово викинулися на берег.

Більшість китів швидко загинули, повідомляє Британська організація дайверів для порятунку морських жителів (BDMLR).

Лише 15 ссавців були живі на момент прибуття рятувальників, але зрештою вижив лише один. 

"16 липня близько 7-ї години ранку, BDMLR отримали повідомлення про масове викидання на берег близько 55 китів-гринд на острові Льюїс, Шотландія. 

На жаль, жоден з них (окрім одного, якого перенесли з мілини раніше) не пережив цього випробування", – повідомили зоозахисники. 

Інцидент стався на узбережжі біля села Норт-Толста на острові Льюїс.

Рятувальна операція була неймовірно складна, пригадують волонтери BDMLR.

На допомогу морським ссавцям приїхали медики з різних регіонів Англії та Шотландії, берегова охорона та пожежно-рятувальна служба. Також для порятунку китів задіяли цивільну авіацію.

Рятувальники намагалися повернути у море двох найбільш активних китів, але один з них не зміг втриматися на воді і згодом загинув, а інша тварина успішно врятувалася. 

Кити можуть вижити на суші лише близько 6 годин, перш ніж їхній стан почне погіршуватися.

Приблизно о 15:30 ветеринар, берегова охорона, пожежники, рятувальники та судмедексперт дійшли висновку, що гринд не вдасться безпечно повернути у море.

Решту китів вирішили евтаназувати, щоб вони не страждали.

Згодом ветеринари виявили, що в одного з загиблих китів був вагінальний пролапс ("випадіння" піхви).

"Наразі є підозра, що вся група викинулася на мілину через те, що одна з самок невдало народила. Гринди відомі своїми сильними соціальними зв'язками, тому часто, коли один кит потрапляє в скрутне становище і сідає на мілину, інші йдуть за ним", – пояснюють зоорятівники.

У червні цього року біологи 28-ї української антарктичної експедиції уперше відібрали зразки шкіри та жиру від трьох косаток.

Про це повідомили на сайті Національного антарктичного наукового центру.

Згодом у співпраці з американськими колегами буде здійснено молекулярно-генетичні дослідження цих зразків, які дозволять більше дізнатися про структуру та стан популяцій цих тварин.

Зазначається, що під час спостережень косаток в протоці Лемер українським дослідникам також вдалося всебічно задокументували їх:

• зробити світлини для фотоідентифікації,
• зафільмувати дроном,
• записати звуки на акустичний рекордер.

Відзначається, що для відбору «біопсії» китоподібних українські біологи використовують арбалет зі спеціальними стрілами та наконечниками, які не проникають глибоко під шкіру тварин, а лише відбирають невеличкий зразок тканин. Це один із найпоширеніших у світі методів відбору таких зразків, під час якого тварини не відчувають болю.

«Робота з косатками складніша, ніж робота з китами. По-перше, косатки розвивають високу швидкість і можуть зникнути задовго до того, як підійде човен. По-друге, вони значно менші за розміром, ніж горбаті кити, та значно менший проміжок часу перебувають на поверхні води. Їхні переміщення, на відміну від китових, складніші та хаотичніші, що майже унеможливлює прогнозування їхнього руху», – зауважує Вадим Ткаченко, який здійснював відбір зразків.