«Треба ділитися», «Не плач», «Не заслужив». Які фрази не можна говорити дітям?

«Не плач», «Багато хочеш – мало отримаєш», «Будеш погано поводитися – забере поліція», «Сміх без причини – ознака…», «Ти ж не дівчинка», «Будь мужчиною». Напевно, більшість дорослих людей пам’ятають такі вислови і, не обдумуючи, говорять їх своїм дітям.

На переконання психологів, подібні формулювання не можна говорити дитині ні в якому разі. Вони не лише ображають, програмують на невдачу або сприяють розвитку комплексів, але й можуть стати руйнівними для майбутнього.

Хоча кожна сім’я має індивідуальні традиції виховання, проте фахівці закликають не забороняти дитині проявляти свої емоції, навіть коли вони – негативні. Існують вислови, що можуть знецінити дитячі страхи або переживання, а також – зруйнують відчуття власної важливості.

Що не варто говорити дітям, як не нашкодити необдуманими словами та чому деяких фраз краще уникати, пояснила псигологиня Олена Іванова для проєкту «Голоси дітей».

«Не плач!». Заборона емоцій

Діти – дуже емоційні. Часто дорослі просто не витримують сліз, криків чи істерик. «Найкращим» рішенням вважають заборонити плакати, бо це найпростіше. Замість того, аби допомогти малечі опанувати свій стан та визначити причину його появи, забороняють емоції.

Нерідко, коли до таких заборон додається і залякування. Як приклад: «Будеш неслухняним – житимеш у бабусі», «Не кричи, бо поліція забере», «Не їж солодке, бо заведу до стоматолога».

Такі формулювання викривляють світосприйняття дитини. Адже малеча має знати, що функція правоохоронців – захищати. А стоматолог не робить боляче, а лікує зуби.

Психологиня виділяє окремим пунктом заборону на сльози – «Не плач», «Ти ж хлопчик, перестань ревіти!», «Скільки можна плакати?», «Знову ревеш?». Дорослі, в першу чергу, повинні усвідомити для себе, що сльози – це непогано. Це прояв емоцій, який для старшого покоління може вважатися розкішшю.

Сльози допомагають легше прожити емоцію, відпустити біль. Ніколи не забороняйте плакати дитині. І собі також. Це важливий захисний механізм для організму. Якщо не користуватися ним, то з часом можна помітити, як біль руйнує вас із середини. Мова йде не лише про психічний стан, але й про фізичний. Емоції потрібно випускати.

«Мультики будуть, якщо все з’їси», «Не куплю солодощі, бо ти не заслужила», «За тата, за маму, за кицю»…

В Україні поширене таке явище як «харчове насилля». Об’єктивною причиною цього є історичні події, які пережили наші предки. Голодомори закарбували у пам’яті поколінь, що викидати їжу не можна, а тарілка має залишитися пустою.

Такий принцип точно не підходить для дітей. Адже малеча втрачає можливість сформувати власні смаки і розпізнати відчуття ситості. Фраза «Якщо все з’їси, то зможеш подивитися телевізор чи пограти в гру» не дозволяє дитині зрозуміти потреби власного організму.

Як результат – можливе збільшення ваги та розлади харчової поведінки.

До цього блоку також можна віднести бажання бабусь максимально нагодувати онуків, примовляючи: «Їж, бо така худа», «Їж, бо зовсім сили немаєш». Але варто розуміти, що надлишок їжі точно не зробить дитину сильнішою та не додасть їй здоров’я.

Ще одна помилка у комунікації дорослих та дітей – покарання чи похвала через солодощі. Категорично заборонені фрази на кшталт «Не куплю морозива, бо не заслужила». Таким чином малеча відчуватиме, що їй завжди потрібно доводити. Діти мають знати, що їх люблять, не залежно від певних умов.

«Не дружи з ним», «Ми так старалися, а ти…», «Треба ділитися»

Батьки, не усвідомлюючи, часто висловлюють своє зневажливе ставлення до смаків дитини, її друзів, одягу чи інтересів. Це викривляє сприйняття себе.

Олена Іванова переконана, що не потрібно змушувати дитину ділитися іграшками на дитячому майданчику. Адже малеча має свої особисті кордони і приватну власність. Дорослий може запропонувати варіант обмінятися, але остаточний вибір – за дитиною.

Буває, що дорослі так хочуть не образити почуття інших дорослих, що шкодять своїй дитині. Наприклад, коли говорять: «Бабуся купила тобі цю іграшку, а ти нею не граєшся». Краще нехай дитина наперед розкаже, що саме вона хоче отримати у подарунок, тоді не виникатиме таких ситуацій.

Будьте уважними та розумійте свою дитину. Проблеми, що здаються для вас мізерними, насправді можуть бути глобальними для малечі.

Читайте також: Депресія у дітей. Як виявити і допомогти, щоб не дійшло до суїциду.