"Тепер я — пілот ударного дрона": як "Бумбокс" захищає нашу країну на передовій

Вокаліст українського гурту Бумбокс Андрій Хливнюк з початком війни добровільно долучився до захисту рідної країни. Він служить у батальйоні ТОР підрозділу Софія, а також займається волонтерством.

Про це повідомляють Vikna.tv.

Нині він має десять діб відпустки, під час якої він дав три благодійні концерти у Варшаві, Празі та Відні.

Нещодавно стало відомо про те, що Хливнюк та його підрозділ отримали державний орден За мужність ІІІ ступеню. Утім виконавець не хизується ним, а навпаки соромиться. Адже вважає, що є люди, які заслуговують на цю нагороду більше, ніж він.

Ця нагорода — не моя, а підрозділу. Набагато більшу мужність проявляють хлопці, які зараз знаходяться безпосередньо на передовій.

24 лютого застало Бумбокс у дорозі до Києва після гастролей у Маріуполі та Мелітополі. Соліст зізнається, що перші думки були, як і у всіх, про евакуацію родини.

І хоч після восьми років війни можна було очікувати чогось подібного від росіян, готуватись до навали треба було більше. Тож першочергово Андрій мобілізувався та почав тренування. Фронтмен Бумбоксу став патрульним поліцейським у складі підрозділу Софія батальйону ТОР (тактико-оперативне реагування) Управління Патрульної поліції в місті Київ.

"Тепер я — пілот ударного дрона, який зветься Punisher (Каратель — ред.). Завдання дуже прості: розвідка дає нам цілі, і ми ці цілі знешкоджуємо. От і все", — розповідає Хливнюк.

А ще він заснував власний благодійний фонд, який займається закупівлею дронів, навчанням нових екіпажів та їх подальшим виряджанням у чинні бойові підрозділи. 

Психологи зазначають, що під час війни дуже корисно мріяти та будувати плани на час після перемоги. Тож і Хливнюк окреслив для себе пріоритети.

"Продовжу займатися тим, чим займався до війни. Хотілося б виконати обіцянку, дану своїм дітям, та повезти їх на відпочинок", — каже чоловік.

А ще, сміючись, він додає, що після війни перестане носити зелені речі. 

Нагадаємо, командири «Азова» скоро зустрінуться з сім’ями, але є одне «але».