Скоромовки українською для дорослих: смішні, складні та цікаві

Якщо хтось думає, що чистомовки потрібні лише дітям, щоб вони навчилися чітко вимовляти звуки і слова, то він помиляється. Скоромовки українською для дорослих працюють на покращення дикції. Такі прості тренування із віршиками або ритмомелодичними рядками додадуть впевненості під час розмов і публічних виступів. Сучасні скоромовки бувають довгими, короткими чи смішними.

Фахівці радять розпочинати із найпростіших варіантів, щоб мовленнєвий апарат звик до навантажень. Не спішити завершити справу, а чітко вимовляти кожен звук, не ковтаючи букв чи складів. Можливо, спершу виходитиме повільно, проте через кілька спроб слова просто «відбиватимуться». Не забувайте про жести і міміку. Для того, аби контролювати, як все виглядає збоку, тримайте перед обличчям дзеркало.

Якщо кожного дня виділяти на скоромовки для дорослих хоча б п’ять-десять хвилин, гарний результат можна почути у найближчій перспективі.

Смішні скоромовки для дорослих

• Сто сорок чотири соколи смажать сирі сардини, ситно смакують, соком запивають.
• Шепотіли шість шипучих шиншил, що швидше шиншил ніхто ще не шипотів.
• Перепел перелетів через перелаз, перелетів через п’ять перехресть, переплутав перини з перекотиполем.
• У репера Роми – ритм і рими рівні, рими рівно римують, ритм різко ритмує.
• На дворі дід говорив, що два дроворуби дрова рубали, та недорубали, недорозрубали.

Важкі скоромовки

• Мусію, Мусію. Муку сію, печу паляниці, кладу на полиці. Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці.
• Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
• Вашому Паламареві нашого Паламаря не перепаламарювати. Наш Паламар вашого Паламаря перепаламарить, перевипаламарить.
• Їхав Прокіп мимо кіп. Лічив снопи по три копи: одна копа ковпаком, друга копа ковпаком, третя копа ковпаком.
• Їхали крамарі, стали на горі та й забалакалися – про Прокопа, про Прокопиху і про маленьких Прокопенят.
• На дворі трава, на траві дрова: раз дрова, два дрова, три дрова. Дрова вшир двору, дрова вздовж двору. Як не вмістить двір дров, треба видворити дрова на дров’яний двір назад.
• Прилетіли горобці – говорили про крупці. Не про крупці, не про крупицю, а про круп’ячко.
• Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
• Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче. Пилип посіяв просо, просо поспіло, пташки прилетіли, просо поїли.

Скоромовки складні тільки на початковому етапі, тим паче дорослий має більшу мотивацію, ніж дитина. Варто сприймати тренування як гру. Відточувати вимову можна і на коротеньких віршиках. У народі їх називають «спотиканками» або «швидкоговорками».

Сучасні українські скоромовки

• У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
• Хтось хитренький хитрував - нашу хвіртку поламав.
• Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинці та й побіг у танець!
• У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
• Летів горобчик, сів на стовпчик, прибіг хлопчик - утік горобчик.
• Малина манила Марину і Мілу, Марині і Мілі малина мила.
• Полили чи лілію? Чи бачили Лідію? – Полили лілію. Бачили Лідію.
• Орел на горі, перо на орле, гора під орлом, орел під пером.

Цікаві скоромовки

Варвара весело сміється,
По вітру її волосся в'ється.

***

Життєрадісні жирафи,
Узяли журнали з шафи.
Його жужмили і м'яли,
Все одно не прочитали.

***

Летів горобчик,
Сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик – утік горобчик.

***

Ґава ґаву запитала:
- Ти на ґанок не літала?
- Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок.

***

В горішнику горішенька
Горішками обвішана.
Оришка і Тимішко
Обтрушують горішки.

***

Заболіло горло в горили -
Бо горила багато говорила.

***

Мурий з Муркою вечеряли куркою.
Мур-мур-мури,
Гар-р-рні кур-р-ри!

***

У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
Черепашці з черепашенятами
Важко змагатися із жабенятами.

Найскладніші скоромовки

Довгі скоромовки для дорослих вирізняються своєю складністю та розміром тексту.

Аха-аха-аха - а де ж наша черепаха?
Оня-оня-оня - черепаха наша - соня.
Ів-ів-ів - до весняних теплих днів
Оню-оню-оню - не турбуйте нашу соню.
Ям-ям-ям - важко взимку горобцям,
Ти-ти-ти - їм зерняток не знайти.
Ати-ати-ати - треба крихт їм накидати,
Ать-ать-ать - щоб їм під стріхою дрімать.

Якщо говорити про скоромовки великі, то не можна пропустити найбільшу скоромовку українською, до складу якої входить 724 слова.

«У четвер четвертого числа о четвертій дня у центрі столиці садівник розсадівникувався. Та так розсадівникувався, що разом з садом троянд висадив ще й сад азалій, сад каприфолій та розарій у садочку навпроти, потім ще навпроти, та ще навпроти. Там, де росла липа біля Пилипа, який жив із Пилипицею та пилипеленятами. Якраз із пилипеленятами у цей час пиляв Пилип поліна з лип. Притупив пилку Пилип. А потім Пилип і Пилипко поливали липки. Виросли липки й у Пилипа, й у Пилипка.

А Пилипиця напекла пироги перепечені, перцем переперчені. Бо була засмучена, змучена та вимучена тим, що всю ніч миші в шафі шаруділи, шість шарфів шерстяних з`їли. І хотіла влізти в шафу кішка, там де шурхотить у шафі мишка. Але мишка раз прийшла до кішки, уклонилась кішці в ніжки, кішці – смішки, мишці – нітрішки. Та обидва потім так вимокли-перемокли під жахливою зливою під кущем, з жуком та джмелем, що здружилися. Тому був собі коточок, украв собі клубочок – та й сховався в куточок. А Пилипиха плакала-неплакала, їй плакати – нема коли. Та так з відчаю, що шарфи з’їли, голосила-переголосила, що заболіло горло в господині, бо багато говорила, переговорила, перенаговорювала на мишку, кішку, й сусідську кішку й мишку, та ще й шишки на сосні та шахи на столі. І побігла стежинами, поміж ожинами, туди, де у діброві – дуби, під дубами – гриби, трава – між грибами, хмарки – над дубами. Й млин стоїть, скоро не вистоїть. Прилетіли горобці – говорили про крупці; не про крупці, не про крупицю, а про круп’ячко.

От і набрала Пилипиця на млині борошна та крупячка жменями й торбинами. А на пагорбі одна торба впала та котилася з високого горба, в торбі паляниця Пилипу й Пилипиці. Пилип знизу верещить, Пилипиця зверху пищить, торбина тріщить. Одначе котилася вона, не перекотилася, тріщала, та не тріснула. Як раз у цей час їхала Хима до Максима візком-тарадайкою; тарадайка торохкоче, сива кобила везти не хоче. Бо підкова клокоче. Наче лелека до лелеченят летіла й клекотіла. От біля тарадайки з її хазяйкою й спіймала Пилипиця торбицю. А поруч чорно-білий чорногуз у болото чорне вгруз і чапля сохла, чапля чахла, чапля здохла. Дорогою Пилипиця зупинилася біля броду, біля саду, там, де бабин виораний город. Де барабанять по городу бараболя та горох. А горох у городі виріс небувалий, одначе горобці город пограбували. Одне втішило, що бабин біб розцвів у дощ. Буде бабі біб у борщ. Набрала й бобів собі господиня, й гороху. А трохи далі в горішнику горішенька горішками обвішана. Обтрушують горішки Орішка та Тимішка. Попросила в малих малу жменю малих горіхів для милих своїх малих. Їхній батько Гриць ніс горіх через поріг. Став на горіх, упав на поріг. Тому що всю ніч пильно поле пильнував, перепелів полював.

А Пилипиця згадала, як приснивсь сьогодні сон сусідці, що приніс їй сусіда сік з суниці. То вона вже за суницю не питала, лише горіхів повну жменю набрала. Й побігла знов Пилипиця поміж ожинами назад стежинами додому, щоб напекти для синів-молодців свіженьких млинців, пироги ж були – перепечені, перцем переперчені. А вона ж, мов та квочка, що ходить коло кілочка, водить діточок коло квіточок, над своїми синами носиться без устану. Тому за годину були у печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Зі свіжою ожиною, бабиними бобами, горохом та сиром з горіхами з горішника, що збирали Тимошка й Оришка. І хвалили молодці ті млинці на молоці і гарячі калачі, що пеклися у печі. Коржі – з медом, коржі – з маком, і смаженя – з пастернаком, і галушкИ – з лютим перцем, господиню з добрим серцем, що ще й сусідам усім за спасибі дала ще й хрону, дала риби, мАківку – до мачини, перченятко – до перчини. А потім чорним вечором пригощала й синів, і гостей чаєм з печивом. А дідусь Опанас купив ананас. Кликав: “Приходьте до нас – почастуємо вас!”.

А Пилипиця стільки наготувала-переготувала, що не до ананасів їй було, і вона кликала-перекликала усіх сусідів та їхніх сусідів із сусідніх дворів до себе, та накликала усе місто. Їли-їли – не переїли, та ще й на завтра лишилося.

Тож хочеш їсти калачі – не лежи на печі! От такий вийшов бенкет на весь світ, а все через того садівника, що розсадівникувався своєю розсадою троянд».

Веселі скоромовки для дорослих потрібні не лише дикторам, акторам чи журналістам, а всім, хто хоче навчитися гарно спілкуватися українською та зробити свою вимову яскравішою. Скоромовки важкі, якщо не почати з ними працювати, згодом – вони перетворюються на цікаву гру, що приносить задоволення.