Прикордонник після повернення з полону забрав додому вівчарку Кайру, з якою ніс службу

Прикордонник Ігор Кепещук з Чопського загону пригадує, що вперше думка забрати свою вірну подругу – німецьку вівчарку Кайру після її списання за віком виникла ще під час служби. У чітке, остаточне рішення вона трансформувалася через два роки – після того, як у травні 2025-го юнака було звільнено з російського полону.

Історію розповіли на сайті ДПСУ.

«Враховуючи все те, що я з нею пройшов – служба, наряди у всі пори року, коли вона завжди була поруч, я не міг її залишити», – пояснює свій намір військовослужбовець.

Стати кінологом Ігор вирішив у 2021 році під час проходження строкової служби у відділенні «Кам’яниця» Чопського прикордонного загону. Згодом він вибув на навчання до кінологічного центру, де хлопцеві запропонували обрати службового собаку. Ігор трохи забарився і коли прийшов до вольєрів, інших собак уже розібрали.

«То, мабуть, доля нас звела у такий спосіб. Жодної хвилини не жалкував про те, що мені дісталася Кайра, - посміхаючись, розповідає Ігор. – Вона дуже розумна і дуже добра. Але коли звучить відповідна команда, вона перестає бути доброю і йде на затримання».

Після завершення курсу навчання Ігор разом Кайрою повернувся до свого підрозділу. Кінолог і собака розпочали спільну службу. Кайра була розшуковою собакою та використовувалася для пошуку й виявлення правопорушників та їх слідів, переслідування, затримання і конвоювання правопорушників.

Ігор та Кайра добре розуміли один одного. Втім, траплялися і прикрі моменти. Одного разу вівчарка погналася за козулею, що несподівано трапилася на їх щоденному прикордонному маршруті, зникла на довгі дві години. Ігор у розпачі шукав собаку, кликав її і почав сильно тривожитися, коли, нарешті, вона сама не вийшла до нього – цілком мокра, дуже брудна, надзвичайно стомлена. Така, що ледве дійшла з ним до підрозділу.

Ігор підписав контракт. Та незабаром кінологу і його помічниці довелося розлучитися надовго. У складі зведеного прикордонного загону він вирушив в зону бойових дій – на Бахмут. Після виконання бойового завдання повернувся у Чопський загін, але згодом був переведений для подальшої служби до Львівського прикордонного загону. Вдруге на війну Ігор вирушив наприкінці 2023 року. Кайра залишилася на Закарпатті. Думка про те, що коли повернеться, а вона досягне «пенсійного» віку, забере собаку до себе, промайнула знов.

Цього разу прикордонник виконував бойові завдання на Харківському напрямку. 10 травня 2024 року, під час важких боїв, він потрапив у російський полон. Попри усі жахи і звірства, юнакові вдалося вистояти, вижити. Він повернувся в Україну через рік, 6 травня цього року, разом з іще 204 захисниками.

Після курсу реабілітації Ігор, як і обіцяв сам собі та подумки Кайрі, повернувся по неї у Чоп. Остаточною крапкою у цій історії став дзвінок у загін, під час якого він дізнався, що Кайру, відповідно до чинних норм, вже формально оформили на «пенсію», оскільки їй вже понад 8 років. Її доля на певний час стала невизначеною. Юнакові радо пішли назустріч та пообіцяли, що вівчарка його неодмінно дочекається.

Юнак разом з дружиною Марією одразу вирушив з Івано-Франківщини на Закарпаття. В автомобіль одразу спакували речі для Кайри – нашийник, повідець, миску для води, смаколики тощо.

Попри те, що подружжя лиш недавно завело собі пухнастого улюбленця – грайливе цуценя коргі, дружина пообіцяла, що дбатиме і про Кайру.

«Зорі зійшлися», – усміхається Ігор Кепещук. – Ми з Кайрою знову разом!» Він розповідає, що доки вони не зустрілися, дуже хвилювався, чи її хтось не забрав, у якому вона стані, чи впізнає його.

«Коли я побачив Кайру, коли вона побігла до мене, впізнала, лащилася, я нарешті переконався, що з нею все гаразд. Я щасливий!», - зізнається прикордонник.

Для того щоб пригадати Ігоря, Кайрі після цих двох довгих років розлуки знадобилося лише пів хвилини. Після того вони знову стали буквально одним цілим. Вона заглядає йому в очі, слухає і миттєво виконує команди. І коли, до прикладу, Ігор наказує «Поруч!», не лише виконує вказівку, а буквально прилипає до його ноги.

Ігор звільнився зі служби та планує втілити в життя свою мрію – облаштувати кузню і займатися ковальським ділом, адже три роки вивчав ковальську справу та має диплом.