Національна мережа незалежних медіа
Національна мережа незалежних медіа

Національна мережа незалежних медіа
Національна мережа незалежних медіа
пт, 24 травня
+15
$   39.92
  43.31

26 груд. 2023 10:16

Останнє оновлення  
26 груд. 2023 10:16
Події
0

393

0

Понад 600 церков перейшли до ПЦУ з початку великої війни. У яких областях найбільше храмів МП?

Понад 600 церков перейшли до ПЦУ з початку великої війни. У яких областях найбільше храмів МП?

Найбільше московських церков залишається на Донеччині та Вінниччині.


Понад 600 церков перейшли до ПЦУ з початку великої війни. У яких областях найбільше храмів МП?

Майже 600 релігійних установ перейшли до Православної церкви України від початку великої війни.

Опендатабот дослідив головний реєстр країни — ЄДР — та підготував мапу наявних у ньому осередків УПЦ МП в Україні.

589 українських релігійних громад перейшли від патріархату країни-агресора до Православної церкви України від початку повномасштабного вторгнення. Найбільше релігійних установ змінили свій патріархат на Київщині (138), Хмельниччині (125) та Вінниччині (67).

Понад 600 церков перейшли до ПЦУ з початку великої війни. У яких областях найбільше храмів МП?

Наразі 8193 церкви Української православної церкви (московського Патріархату) продовжують працювати в країні. 99% або ж 8119 з них, попри вимоги закону, й досі не показали приналежність до патріархату країни-агресора у своїй назві.

За майже два роки лише 59 релігійних установ примусово отримали назви, що показують зв’язок з РФ, в Єдиному державному реєстрі. Варто зазначити, що всі ці перейменування відбувалися протягом першого року повномасштабного вторгнення. У 2023 році жодна з релігійних установ не отримала такої назви у ЄДР.

Від початку великої війни лише 8 релігійних установ перейшли до ПЦУ, отримавши примусову назву в Єдиному державному реєстрі.

Найбільше церков, пов’язаних з країною-агресором, зафіксовано на Донеччині — 683. Значна кількість релігійних установ УПЦ також залишилась на Вінниччині — 534. До антирейтингу потрапили Дніпропетровщина (527) й знову Хмельниччина — 506 релігійних установ.

Понад 600 церков перейшли до ПЦУ з початку великої війни. У яких областях найбільше храмів МП? - фото 2

15 груд. 2023 12:37

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:58
Суспільство
0

249

0
Хустка, менструація і високосний рік – розвінчали 10 популярних міфів про церкву

Автокефальна українська церква спростувала найпоширеніші міфи.


Screenshot_5

П՚ять років тому у Святій Софії Київській відбувся історичний Об’єднавчий Собор, на якому постала єдина автокефальна помісна Українська православна церква. Головними підсумками цього Собору були рішення про єдність Церкви, ухвалення її статутних документів та обрання предстоятеля –митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Православна церква України одразу ж почала активно комунікувати з українцями через соціальні мережі. Зокрема, однією із найпопулярніших тем фейсбука стало розвіювання міфів та забобонів, яких дотримуються віряни.

Міфи про «не можна» у церкві

Міф 1. Жінці під час менструації не можна заходити у храм

Щомісяця на кілька днів жінка нібито стає «нечистою», і сама її присутність «оскверняє» Дім Божий. Вважати так помилково. Від апостола Павла ми знаємо, що «всяке творiння Боже добре» (1 Тим. 4: 4). А отже, жіночий організм, сотворений Господом, є прекрасним і не може стати «нечистим» через природні фізіологічні процеси, які закладені в основу існування цього організму.

Якщо придивитися уважніше до старозавітних приписів, які визначали, що є «чистим», а що ні, побачимо, що всі вони в тій чи іншій мірі стосувалися практичної сторони і норм гігієни. Те, що було «нечистим», означало ризик хвороб, інфекцій і запалень, і саме тому підлягало ряду суворих обмежень і заборон. Одним із благ ХХІ століття, в якому ми живемо, є велика кількість різних гігієнічних засобів, які можуть застосовувати жінки у своїх потребах, не становлячи загрози ні для себе самих, ні для тих, хто їх оточуватиме.

Міф 9. Жінки не можуть заходити в церкву без хустки

Хустка на голові жінки не є основною ознакою побожності людини. Тож ми не повинні зустрічати людину за її зовнішнім виглядом, сварити чи осуджувати за це, особливо, якщо людина вперше у храмі. Варто прийняти її з увагою та християнською любов’ю. Бо важливо не те, чи в хустці, чи без неї жінка йде до храму, а важливо – з якими намірами, думками та настроєм.

Міф 3. Вагітна жінка не може бути хрещеною мамою

Часто при виборі хрещених батьків зустрічаємо дивні перестороги та хибні уявлення, пов’язані з маловірством. Наприклад, вважають, що вагітна жінка не може бути хрещеною матір’ю. Складно пояснити, звідки пішло таке неправильне судження. Церква не забороняє вагітним жінкам бути хрещеними мамами. Церква завжди ставилася і ставиться з повагою до жінки, тим більше вагітної, тому не бачить жодних перешкод для того, щоб вона була хресною. Єдина пересторога, яку варто взяти до уваги, це самопочуття жінки, особливо, на останніх місяцях вагітності. Адже їй може бути важко тримати малюка на руках під час Таїнства.

Міф 4. Нехрещеним людям не можна перебувати у церкві

Неправдивим є твердження, що нехрещеним людям не можна відвідувати храми. Найперше – з тієї причини, що кожен із нас, нині охрещених, колись заходив до храму нехрещеним. До того ж, Церква вважає, що відвідування храмів нехрещеними людьми йде їм лише на користь і дає унікальний шанс почути Слово Боже, переосмислити своє життя, віднайти його сенс, отримати стимул для змін, оновлення, духовне зцілення та допомогу.

Нехрещена людина не може брати участь у богослужіннях, зокрема сповідатися і причащатися.

Міф 5. Щоб земля була пухом

Часто чуємо, що вшановуючи пам’ять християнина, який нещодавно помер, бажають, щоб «земля була йому пухом». Але ми знаємо, що на цвинтарі залишається лише тіло, а душа людини після смерті переходить від тимчасового земного буття до вічного. Тому ми бажаємо вічного спокою, світлої пам’яті та Царства Небесного, щоби душа знайшла спочинок в оселях Господа та блаженне життя.

Міф 6. Червона нитка захищає від «поганих очей»

Традиція зав’язування червоної нитки на руці бере свій початок від настанов окремих тлумачів містично-філософського вчення кабали, а також вірувань деяких індусів. Таку нитку батьки або жреці в’язали на знак посвяти дітей Ваалу (відомому в давнину фінікійському і західносемітському ложному божеству-демону). До речі, ідолослужіння Ваалу було головним гріхом древніх євреїв.

З якою метою ви зав’язуєте на руці червону нитку? Ви просите захисту, – але у кого? Чи потрібен нам якийсь талісман захисту, особливо такий, справжню природу якого ми до кінця не розуміємо?

Сила – у нашому дусі, нашій вірі, наших молитвах.

Міф 7. Не можна вінчатися у високосний рік

Ніяких заборон на вінчання у наступному році через його «високосність» немає.

До Таїнства шлюбу, до церковних канонів і віри загалом ця календарна особливість не має жодного стосунку. Відтак, наділяти високосний рік якимись «містичними, чарівними» властивостями – це марновірство, і ті, хто вважає такий рік «невдалим» для будь-яких справ і починань, у тому числі, для укладання шлюбу, – дуже помиляються.

Міф 8. Мати не повинна бути присутньою у храмі під час хрещення дитини

Це не заборонено. Хрещення – це духовне народження, тому природно, що родичі та близькі бажають взяти в ньому участь. Для того, щоб мати була присутньою на хрещенні своєї дитини, потрібно звершити вводини, які здійснюються на сороковий день після пологів (священик читає молитву над матір’ю в сороковий день після народження дитини).

У випадку хрещення дитини до 40 днів та коли над матір’ю не звершені вводини, то мати під час Таїнства хрещення може стояти у притворі (невелика вхідна частина храму), і при відчинених дверях середньої частини храму усе бачити і чути.

Міф 9. Коли хтось помер, потрібно завішувати дзеркала в домі

Часто це пояснюється тим, що душа людини нібито може «застрягнути» в них, «заблукавши у дзеркальному лабіринті». За іншою, не менш абсурдною версією, душа може «налякатися», не побачивши своєї тіні у відображенні. Та з Писання ми знаємо, що «дух тіла і кісток не має» (Лк. 24: 39), а отже, не зазирає до дзеркал, аби в них на себе дивитися.

Традиція завішувати дзеркала в будинку, де перебуває померлий, поширена у різних культурах і країнах, але не має нічого спільного з православною вірою. Адже в першу чергу вона засновується на забобонному страху перед «магічними» властивостями дзеркал, які здавна асоціюються з ворожіннями, «спілкуванням» із духами та відкриттям «дверей» до «потойбічних світів».

Міф 10. У храмах неможна сидіти

У храмах єдиної помісної Православної церкви України сидіти не заборонено. У всіх наших церквах, зокрема в сільських, можна побачити спеціальні лавки, на яких можуть присісти всі, хто цього потребує або бажає. У храмах великих міст, зазвичай, лавки та стільці стоять лише біля стін, щоб не зменшувати його вміщуваність, бо для міст це доволі актуальна проблема, особливо під час великих святкових богослужінь.