7 трав. 2025 16:04
У віці 97 років відійшов у вічність Іван Мирон — учасник українського визвольного руху, зв’язковий ОУН та довголітній в’язень радянських таборів.
Про його смерть повідомив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький.
«Сьогодні Закарпаття втратило постать-символ. Помер Іван Мирон — незламний борець за незалежність, який віддав 25 років свого життя за ґратами радянських таборів», — написав Білецький.
Життєвий шлях
Іван Мирон народився 9 березня 1929 року в селі Росішка на Закарпатській Гуцульщині (тепер — Рахівський район). З дитинства був активним учасником пластового руху.
У 1949 році закінчив середню освіту у Великому Бичкові та почав викладати в початковій школі села Чорна Тиса. Восени 1950-го отримав повістку до радянської армії, однак відмовився служити режиму і перейшов у підпілля.
Згодом приєднався до Організації українських націоналістів, де виконував функції зв’язкового. Озброєний карабіном, він неодноразово контактував з учасниками підпілля.
У травні 1951 року його заарештували після доносу. Тримали в Ужгородській тюрмі, неодноразово карали карцером через відмову співпрацювати зі слідчими.
Чверть століття в таборах
У січні 1952 року Івана Мирона засудили до 25 років таборів. Покарання відбував у в’язницях Харкова, Новосибірська, Красноярська, а далі — у таборах за Полярним колом. У Норильську він став учасником знаменитого повстання політичних в’язнів у 1953 році.
З 1955 по 1961 рік перебував у таборі «Озерлаг» біля Тайшету. Пізніше — ще 15 років у мордовських таборах. Наприкінці терміну його несподівано перевезли в Ужгородську тюрму, де й зустрів день звільнення — 22 травня 1976 року.
Виправдання й реабілітація
У 1993 році обласний суд визнав Мирона незаконно засудженим. У 1995-му Верховний Суд України переглянув справу, залишивши формальну судимість — «за ухилення від служби».
Лише в 2019 році Іван Мирон був офіційно реабілітований. Його життя стало прикладом незламності та відданості Україні.
Читайте також: Помер український письменник Валерій Шевчук