Перший хмарочос України. Історія легендарного будинка, підірваного Сталіним

112 років тому в Україні з’явився перший хмарочос. Збудували його у Києві в 1912 році. Будинок Гінзбурга мав 12 поверхів, до сьогодні не зберігся.

Україна.info розповідає, чим особлива перша багатоповерхівка, що «виросла» у столиці. Та як її знищила радянська влада.

Історія сягає 1910 року, другої хвилі будівельного буму. Тоді Лев Борисович Гінзбург, купець першої гільдії, придбав чотириповерхівку на вулиці Інституцькій. Будинок і територія навколо мали 9300 м² та належали військовому інженеру Михайлу Фабриціусу. Гінзбург вирішив стати не просто власником нерухомості і землі, а й отримувати з цього вигоду, збудувавши прибутковий будинок. А саме – готель, що надає послуги довгострокової оренди кімнат.

Проєкт для споруди замовили у одеських архітекторів Мінкуса і Троулянського. Оскільки територія знаходилася на горбистій місцевості, то будівля отримала незвичну форму, що нагадувала літеру h.

Хоча геологічні та гідрологічні дослідження мали негативні висновки, але талант і півтора мільйона рублів зробили свою справу. У 1912 році над Києвом зависочів помпезний хмарочос, виконаний у стилі модерн.

Коли прихожани різних церков бачили Хмарочос Гінзбурга, то часто зупинялися, щоб перехреститися. Прочани вважали його храмом Божим.

Хмарочос розташований в історичній місцині, яка була відомою як Іванівський шлях. У XIX столітті там проклали вулицю, назвавши Іванівською. З часом – перейменували на Бегічевську. У 1836–1842 роках збудували Інститут шляхетних дівчат (сучасний «Жовтневий палац»), що й відобразилося у зміні топоніма на Інституцьку. У період будівельної лихоманки цей район столиці мав найдорожчі апартаменти.

Яким був Хмарочос Гінзбурга?

Висота багатоверхівки разом з вежею складала 67,5 метра – 12 поверхів. Кажуть, що того часу таких споруд не було не те, що в Україні, але й на теренах російської імперії. У середині нараховувалося 94 квартири, деякі з них мали по 11 кімнат. Обслуговуванням займався великий штат персоналу.

Будинок одразу ж став легендарним. У ньому вперше використали досить рідкісні на той період ковані ліфти Otis, виготовлені в Америці.

Перші поверхи вміщували крамниці з продовольством. Амартаменти стали ідеальним місцем для життя багатьох бізнесменів і відомих осіб того часу.

У 1913 році художник Олександр Мурашко відкрив власну студію у хмарочосі, розташовувалася вона на верхньому поверсі. Захоплюючий вид з вікон часто приваблювало студентів.

Київське художнє училище отримало серйозного конкурента. Адже в студії Малишка викладали і малюнок, і живопис, а також читали лекції з філософії мистецтва та історії. Площа дозволяла одночасно проводити навчання до сотні осіб. Ймовірно, саме так виникла б потужна мистецька інституція, однак у 1917 році розпочалася революція. Студія завершила свою роботу. А у червні 1919 року чекісти вбили Малишка пострілом у потилицю.

Хмарочос підірвали разом із мешканцями

В часи СРСР хмарочос націоналізували. На місці розкішних апартаментів облаштували комунальні квартири.

У 1941 році розпочалася німецька окупація. Сталін застосовував так звану стратегію «випаленої землі». Спеціальна операція НКВС–НКДБ отримала назву «пекельна осінь». Хмарочос Гінзбурга зруйнували одним із перших, нашпигувавши підвал дистанційно керованими пристроями і фугасами. Будівлю знищили разом з її мешканцями – йдеться про тисячі жертв.

Підриви споруд в окупованій столиці тривали до 27 вересня. Вибухи знесли з лиця землі десятки будівель, ще сотня згоріли під час пожеж.

Не хотівши визнавати власну причетність, радянська влада заявила, що нібито Хрещатик разом з будинком Гінзбурга підірвали саме підпільники на чолі з Іваном Кудрею. Проте факти свідчать протилежне. З радянського боку до знищення київського середмістя була причетна група Карташова. Фатальний наказ надійшов з Москви, а радіосигнал подали з Харкова. Але це вже інша історія…

У 50-х роках залишки хмарочосу розібрали і спорудили там готель «Москва». У 2001 році він отримав назву «Україна».

Мaсово почaли будувaти хмaрочоси нaприкінці 1990-х, коли зaкон про aнтивисотне будівництво визнaли недійсним і економікa держaви дaлa змогу споруджувaти будівлі великого мaсштaбу. Відтоді в крaїні збудувaли близько 50 будинків зaввишки понaд 100 м.

Читайте також: Будинок химер у Києві. Історія та легенди містичного маєтку Городецького.