ПАРЄ започаткувала Victory for Victoria – день пам’яті української журналістки Вікторії Рощиної, загиблої в російському полоні

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) започаткувала нову щорічну дату – Victory for Victoria Day, присвячену пам’яті української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.

Про це повідомила народна депутатка Євгенія Кравчук. За її словами, під час осінньої сесії ПАРЄ проводитимуть заходи на честь журналістів та воєнних кореспондентів, які щодня ризикують життям, виконуючи професійні обов’язки. Назва нового дня обрана саме на честь Вікторії Рощиної, яка була захоплена російськими військовими, зазнала катувань і загинула в полоні.

Крім того, ПАРЄ ухвалила резолюцію «Journalists matter: the need to step up efforts to liberate Ukrainian journalists held in captivity by the russian federation» («Журналісти мають значення: необхідність активізувати зусилля для звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні російською федерацією»). За документ проголосували 128 делегатів.

У резолюції йдеться, що з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 800 злочинів проти журналістів та медіа, щонайменше 108 журналістів загинули, а 26 українських медійників досі утримуються в полоні. У документі наведено імена полонених, а також місця та дати їх затримання.

Резолюція передбачає конкретні кроки для звільнення українських журналістів, зокрема вимогу до росії: звільнити всіх незаконно утримуваних медійників, надати інформацію про їхнє місцезнаходження та стан здоров’я, допустити до них Міжнародний комітет Червоного Хреста, а також припинити катування, убивства та переслідування.

Окрім цього, ПАРЄ закликала розслідувати та карати за підбурювання до геноциду, включно з мовою ворожнечі, пропагандою та дезінформацією.

ЩО ВІДОМО ПРО ВІКТОРІЮ РОЩИНУ

Вікторія Рощина працювала в низці провідних українських ЗМІ, зокрема в «Українській правді», на «Українському радіо», телеканалі «UA:Перший», у медіа hromadske, «Цензор.нет», «Новини Донбасу» та на «Радіо Свобода».

У 2022 році її журналістську сміливість відзначили міжнародною премією Міжнародного жіночого медійного фонду – нагородою «За мужність у журналістиці».

У березні того ж року Рощину вперше затримали російські окупанти у місті Бердянськ, однак згодом відпустили. Попри небезпеку, влітку 2022 року вона вирушила на окуповану територію вдруге – цього разу, за словами її батька, через територію Росії.

Останній раз журналістка виходила на зв'язок 3 серпня 2022 року. Вона розповіла, що проходить перевірки на кордоні, однак не уточнила місцезнаходження. Після цього зв’язок із нею обірвався.

У травні 2024 року Міністерство оборони Росії офіційно підтвердило, що Рощина перебувала в російському ув’язненні. Про це батькові Вікторії повідомили у письмовому вигляді.

10 жовтня 2024 року стало відомо, що Вікторія загинула в російському полоні. Представники Координаційного штабу заявили про її смерть, додавши, що журналістка перебувала у списках на обмін і готувалася до повернення в Україну.

Тіло журналістки Вікторії Рощиної повернули в Україну без деяких внутрішніх органів. За інформацією розслідувачів, тіло Рощиної було передано в лютому під час обміну тіл. Під номером 757 в документах російської сторони воно значилося як «невстановлена особа чоловічої статі» з поміткою СПАС. При першому огляді патологоанатоми визначили, що це тіло жінки, а пізніше ідентифікували його за допомогою ДНК, що співпало з 99% точністю з журналісткою Вікторією Рощиною.

Слідчі виявили на тілі численні ознаки катування, зокрема садна, крововиливи та зламані ребра. Експерти підозрюють, що застосовувався електричний струм. Під час огляду також виявили відсутність кількох важливих органів: головного мозку, очних яблук та частини трахеї, що може свідчити про спробу приховати реальну причину смерті.

Нещодавно до Офісу генерального прокурора надійшло депутатське звернення з проханням розпочати процедуру притягнення до відповідальності осіб, причетних до загибелі української журналістки Вікторії Рощиної.

8 серпня 2025 року у Києві попрощалися з журналісткою Вікторією Рощиною.