8 серп. 2023 09:15
162
Пляжі мають бути обладнані захисними сітками, що унеможливлюють потрапляння мін
Одеська ОВА видала розпорядження до 10 серпня підготувати пляжі для відкриття пляжного сезону.
Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер в Telegram.
"Станом на сьогодні констатуємо, що якість води у Чорному морі стабілізувалася та відповідає всім санітарним нормам.
Підписав розпорядження щодо підготовки доступу людей на пляжі.
… До 17:00 10 серпня Одеська, Білгород-Дністровська та Ізмаїльська РВА мають провести відповідну підготовку пляжів та подати акти про готовність до Одеської ОВА. Ті, хто не встигнуть, можуть подати пізніше.
Але закликаю всіх укластися в строки, щоб уже цими вихідними Одещина могла зустрічати туристів. За прогнозом буде до +30, тож чекаємо всіх на наші найкращі в світі пляжі", - зазначив посадовець.
Пляжі мають бути обладнані захисними сітками, що унеможливлюють потрапляння мін, спостережно-рятувальними постами, буями, засобами гучного мовлення та наявними поблизу укриттями
12 черв. 2023 10:54
240
Показали архівні фото будівництва Каховської ГЕС
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів та «Укргідроенерго» показали світлини будівництва й роботи Каховської ГЕС та населених пунктів південних регіонів України, що наразі потерпають від жахливої катастрофи.
Будували Каховську ГЕС у межах «Великого плану перетворення природи» сталінської доби, який мав перекроїти природне середовище під економічні потреби країни, не рахуючись з наслідками для екології й одночасно переконливо довести, що радянська наука і техніка є найпередовішими в усьому світі. Рішення про спорудження ухвалював особисто Сталін, розповідає Armyinform.
20 вересня 1950 року було ухвалено постанову ради міністрів СРСР «Про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південноукраїнського та Північнокримського каналів і зрошення земель південних районів України та північних районів Криму», в якій, зокрема, зазначалось:
«З метою забезпечення високих та стійких урожаїв сільськогосподарських культур у південних посушливих районах України та північних районах Криму, значного збільшення у цих районах виробництва переважно бавовни та пшениці, подальшого більш швидкого розвитку високопродуктивного скотарства та отримання гідроелектроенергії для сільського господарства та промисловості рада міністрів СРСР постановила … побудувати гідроелектростанцію на річці Дніпро в районі міста Каховки».
До будівництва було залучено майже 15 тисяч будівельників, воно просувалось пришвидшеними темпами з метою не лише якомога швидше завершити проєкт, але й для того, щоб справити враження на іноземців. Окрім суто пропагандистського ефекту, робота на міжнародну авдиторію мала й суто практичний вимір — саме тоді розпочиналась підготовка до будівництва Асуанської ГЕС в Єгипті, й радянським інженерам необхідно було наочно довести єгиптянам, що саме вони, а не американські чи британські фахівці, спроможні впоратися з цим завданням найкраще. Завершили будівництво достроково — 18 жовтня 1955 року.
«Трудова напруга» під час будівництва справді була доволі значною — за парадним фасадом урочистих виступів та газетних передовиць ховалися непозбувні побутові проблеми, які супроводжували будь-яке велике радянське будівництво: незадовільні житлові умови робітників чи навіть повна відсутність житла, несвоєчасна виплата заробітної платні, перебої з постачанням продовольства, відсутність будь-яких умов для відпочинку тощо.
Побутові негаразди будівельників були, втім, чи не найменшою з проблем. Непростою була доля тисяч мешканців з 27 сіл, яких змусили залишити рідні домівки та переселитися на нові місця. Непоправної шкоди було завдано унікальному природному середовищу, про збереження якого не подбали належним чином. Звичними стали проблеми з підтопленням і підняттям рівня ґрунтових вод. Пішли під воду численні історичні пам’ятки. У кіноповісті «Поема про море» Олександр Довженко написав:
«Цей страшний сон переходить у дійсність майже непомітно… Весь Дніпровський Низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Усе, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років, — все щезло».
Каховське водосховище стало втіленням невблаганного і суперечливого прогресу, який разом із беззаперечними здобутками спричинив також і чималі проблеми та завдав суттєвої шкоди довкіллю. Утім, минуло багато десятиліть, люди і природа змирились і, наскільки це було можливим, зцілились. Якби не злочинні дії російських окупантів, Каховська ГЕС вже ніколи не завдала б жодної нової неочікуваної шкоди, працюючи натомість на добробут українців