Нобелівську премію миру 2026 року отримала правозахисниця Наві Піллей

Лауреаткою Нобелівської премії миру 2026 року стала південноафриканська юристка Наві Піллей. Її відзначили за багаторічну діяльність у сфері прав людини та зміцнення міжнародної системи правосуддя.

Про це повідомив Нобелівський комітет.

Наві Піллей присвятила значну частину професійного життя роботі в судових установах Південно-Африканської Республіки та міжнародних організаціях. У 1995 році вона стала суддею Вищого суду ПАР, а через чотири роки очолила Міжнародний кримінальний трибунал щодо Руанди.

Під час роботи в трибуналі Піллей сприяла визнанню сексуального насильства та зґвалтувань діями, які за певних обставин можуть становити злочин геноциду та злочин проти людяності.

Згодом юристка працювала суддею Міжнародного кримінального суду. У 2008–2014 роках вона обіймала посаду Верховного комісара ООН з прав людини.

Нобелівський комітет відзначив принциповість і мужність Піллей, а також її внесок у розвиток міжнародного правопорядку. У комітеті наголосили, що важливою умовою тривалого миру є система правосуддя, яка забезпечує відповідальність за воєнні злочини.

Наві Піллей навчалася в Гарварді, де у 1988 році здобула ступінь доктора юридичних наук. Її професійна діяльність охоплює десятиліття роботи у сфері міжнародного правосуддя та захисту основоположних прав людини.

Нобелівську премію з хімії у 2026 році присудили французькому хіміку Анрі Б. Кагану та японському науковцю Кенсо Соаї. Їх відзначили за дослідження хімічної асиметрії та реакцій, які дають змогу отримувати молекули лише одного дзеркального типу.

Про це повідомив Нобелівський комітет.

У природі багато молекул можуть існувати у двох формах, які є дзеркальними відображеннями одна одної. Такі варіанти називають енантіомерами. Попри однаковий склад, вони можуть по-різному взаємодіяти з іншими речовинами.

Це особливо важливо для фармацевтики. Під час створення ліків одна з дзеркальних форм молекули може мати необхідний терапевтичний ефект, тоді як інша – діяти інакше.

Одним із ключових завдань хіміків стало навчитися контролювати такі реакції та отримувати переважно один потрібний варіант молекули. Це явище пов’язане з хімічною властивістю, відомою як гомохіральність.

Важливий внесок у розв’язання цієї проблеми зробив Анрі Каган. У 1986 році він розробив новий підхід до контролю хімічних реакцій, завдяки якому вдалося досягати значно вищої переваги одного енантіомера над іншим.

Кенсо Соаї продовжив роботу в цьому напрямі. У 1995 році він описав реакцію, яка продемонструвала можливість самостійного посилення хімічної асиметрії. Згодом, у 2003 році, науковець продемонстрував її практичну реалізацію – під час реакції утворювався лише один із двох можливих дзеркальних варіантів молекули.

Роботи Кагана та Соаї стали важливими для розвитку сучасної органічної хімії. Їхні дослідження, зокрема, мають практичне значення для створення нових хімічних сполук і розробки лікарських препаратів, де контроль просторової будови молекул є принципово важливим.