Нацгвардієць Роман Смолянюк, який вважався зниклим безвісти, воює на боці Росії, – ЗМІ

Військовий Роман Смолянюк, який раніше в Україні вважався зниклим безвісти, наразі воює у складі російського батальйону імені Максима Кривоноса.

Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на власне розслідування.

У лютому 2025 року Державне бюро розслідувань оголосило Смолянюку підозру в колабораційній діяльності. З матеріалів справи відомо, що він родом з Ізяславського району Хмельницької області, хоча російські пропагандисти поширюють інформацію про його походження з Чернігівщини.

Журналісти встановили понад 30 українських військових, які зараз воюють у батальйоні Кривоноса. Усі вони потрапили в російський полон у 2023-2024 роках і офіційно вважаються зниклими безвісти. Родини цих бійців в Україні продовжують отримувати державні виплати.

Смолянюк проходив службу у Національній гвардії з липня 2023 року. У серпні того ж року він зник безвісти, а пізніше з’ясувалося, що його утримували у Суходільській виправній колонії на окупованій Луганщині.

За даними слідства, російські спецслужби запропонували йому приєднатися до батальйону Кривоноса. Смолянюк погодився і отримав позивний «Борзий». Восени 2024 року він з’явився на відео, заявивши, що не бажає воювати за Україну. Надалі його регулярно показували у пропагандистських матеріалах підрозділу.

Батальйон імені Максима Кривоноса був створений влітку 2023 року в складі так званого добровольчого корпусу Міноборони РФ. Його основу склали українські військові, захоплені в полон. Дехто з них погодився служити добровільно, інші могли опинитися під тиском.

Командиром підрозділу є В’ячеслав Губін, уродженець Харкова, відомий за позивним «Батя Харківський». Раніше він був учителем історії та депутатом, після 2014 року перейшов на бік проросійських бойовиків і намагався створити «Харківську народну республіку».

За даними російських джерел, у батальйоні зараз служить близько 200 осіб. Підрозділ воював на Луганщині, брав участь у боях під Авдіївкою, а нині задіяний на Покровському напрямку, виконуючи мінометно-дронову підтримку.

Міжнародне право забороняє примушувати військовополонених до служби у збройних силах країни-агресора. Це визначено III Женевською конвенцією 1949 року та статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Правозахисники зазначають, що навіть якщо полонений формально погоджується на службу у ворога, у умовах ізоляції, тиску та катувань визначити справжню «добровільність» практично неможливо. Такі випадки потребують міжнародного розслідування.