НАТО готує масштабні навчання за участю 90 тисяч військових

У цьому році НАТО планує розпочати масштабні навчання за участю близько 90 тисяч військовослужбовців під назвою Steadfast Defender («Стійкий захисник»).

Про це заявив головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО у Європі Крістофер Каволі, – передає видання Reuters.

Зазначається, що це найбільші навчання за останні десятиліття, у яких візьмуть участь близько 90 тисяч військових. «Стійкий захисник» стартує наступного тижня і триватиме до травня поточного року.

«Альянс продемонструє свою здатність зміцнити Євроатлантичний регіон за допомогою трансатлантичного переміщення сил з Північної Америки», – Крістофер Каволі.

За його словами, війська прибудуть від союзників з НАТО та Швеції. А навчання будуть проходити на території Німеччини, Польщі та Балтії, окрім Північного моря. Військові імітуватимуть початок війни після ймовірного нападу на члена НАТО з боку вигаданого ворога Оккасус, дуже схожого на РФ.

«40 000 солдатів усіх членів Альянсу та Швеції, які чекають завершення процедури вступу, візьмуть участь у навчаннях, які імітуватимуть початок Третьої світової війни», – йдеться у повідомленні.

Очікується відпрацювання не менше ніж 500 повітряних бойових операцій.

Країни НАТО мають тримати кіберзахист у центрі уваги і допомагаючи Києву з кіберзахистом, багато в чому союзники повинні повчитися в України.

Про це заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на першій конференції НАТО з питань кібербезпеки в Берліні.

За її словами, кібератаки – це не гра. Вони впливають на реальний світ, вони загрожують життю та економіці, становлять небезпеку для демократії та верховенства права.

"Кібератаки наразі стали добре налагодженою справою для організованої злочинності, спрямованої на викрадення даних і вимагання грошей. Бізнес, який іноді тісно переплетений з державними акторами, як ми можемо бачити в деяких кризах навколо нас. Тому ми як члени НАТО маємо тримати кіберзахист у центрі нашої уваги. Кіберпростір став нервовою системою нашого суспільства", — сказала міністерка.

Бербок наголосила, що якщо близькі партнери Альянсу вразливі, то країни НАТО також вразливі і це стало зрозуміло, коли Росія в день початку повномасштабного вторгнення в Україну атакувала мережу зв’язку ViaSat.

"Це не лише призвело до інформаційного затемнення в частині України. Ефект поширився на мережі по всій Європі. Постачальники відновлюваної енергії тимчасово втратили зв’язок із понад 3000 вітровими електростанціями по всій Німеччині. Як Альянс, ми можемо досягти стійкості через партнерство – допомагаючи нашим близьким партнерам захистити себе. Підтримуючи Україну з її кіберзахистом, ми також захищаємо себе", — сказала вона.

Тому, за словами глави МЗС, Німеччина надала Україні 10 тисяч наземних станцій для супутникової інтернет-системи і робить свій внесок у кіберпотенціал України, навчаючи персонал.

"Але й нам теж є чому повчитися в України. На цей момент наші українські друзі, ймовірно, мають більше досвіду кіберзахисту, ніж усі ми разом узяті. Інвестування в наше партнерство тут також означає розвиток нашого власного потенціалу", — заявила Бербок.

Туреччина, Румунія та Болгарія планують спільно зайнятися знешкодженням мін, які потрапляють у їхню частину Чорного моря через російське вторгнення в Україну.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

Сторони близькі до укладання угоди про формування спільних мінно-тральних сил.

Деталі цієї угоди обговорюватимуть на зустрічі заступників міністрів оборони трьох країн в Анкарі у середу, 22 листопада.

Однак, залишається невідомим, чи буде підписано остаточну угоду після цієї дводенної зустрічі.

Поки міністерства оборони Туреччини, Румунії і Болгарії не коментували інформацію про перемовини.

Зустріч сторін відбувається через кілька днів після того, як командувач ВМС Туреччини адмірал Ерджумент Татліоглу висловився проти присутності в Чорному морі військово-морських сил інших країн союзників по НАТО, в тому числі США.

За його словами, присутність кораблів не чорноморських країн може ще більше посилити напруженість в регіоні.

У разі схвалення, спільні мінно-тральні сили Туреччини, Румунії і Болгарії не вважатимуться операцією НАТО, але стануть першою великою спільною дією чорноморських союзників з часу, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення на виготовлення 155 мм артилерійських снарядів для України.

Про це йдеться у заяві, опублікованій на офіційному сайті компанії.

Зазначається, що загальна сума контракту становить близько 142 млн євро. Замовником є неназвана країна НАТО, «чиїм заявленим наміром є підтримка України у її оборонній боротьбі за допомогою ефективної довгострокової військової допомоги».

Замовлення передбачає постачання «десятків тисяч комплектних 155-мм артилерійських снарядів». Боєприпаси будуть доставлені у 2025 році.

У Rheinmetall також повідомили, що компанія планує у 2024 році значно збільшити потужності з виробництва боєприпасів на своїх заводах у Німеччині, Іспанії, Південній Африці та Австралії, довівши річну виробничу потужність приблизно до 700 тисяч одиниць.

У Міністерстві оборони та Збройних силах України упродовж листопада – грудня 2023 року запровадили ще 7 стандартів НАТО.

Про це повідомило Міноборони.

Зазначається, що серед них:

• стандарти щодо навігаційно-гідрографічної підтримки,
• ведення бойових дій,
• якості пально-мастильних матеріалів,
• підготовки Військово-морських сил зі зв’язку.

Уточнюється, що в Міноборони та ЗСУ вже запроваджено 26,5% стандартів від загальної кількості.

«Сили оборони України продовжують курс на реформи, аби відповідати стандартам взаємосумісності з державами – членами НАТО», – йдеться у повідомленні.

У відомстві нагадали, що вже запроваджено 301 стандарт НАТО, зокрема 181 – у рамках Цілей партнерства Україна – НАТО та 116 – в ініціативному порядку, що впроваджуються Україною поза Цілями партнерства. Загалом в Альянсі діє 1135 стандартів.