Наступальна українізація: омбудсман розповів, чому двомовність – небезпечна

Закон про мову працює в Україні шостий рік. За цей час українська дійсно стала мовою в освітньому процесі. Рідко виявляють порушення серед топчиновників або депутатів. Фіксують лише поодинокі випадки.

Про це в інтерв’ю УП розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь, запевнивши, що «на зміну лагідній прийшла наступальна українізація».

За його словами, наступальна українізація – це суворий контроль за тим, як дотримуються мовного закону на території України, у всіх сферах життя. Кремінь каже, що наразі існують дієві інструменти, які дозволяють моніторити і застосовувати покарання до суб’єктів господарювання.

Посадовець прокоментував твердження, яким інколи маніпулюють у суспільстві: «якщо військові спілкуються російською, то і я буду».

«Наказ про наступ віддається однією мовою. І наказ, коли ми підемо шляхом деокупації областей України, також буде віддаватися українською мовою. Тому у мене немає жодних сумнівів у тому, що українська – це і мова нашої перемоги, і мова нашого наступу, і незламної нації», - сказав Кремінь.

Щодо мови під час навчання, відомо про підтримку МОН законопроєкту, який фактично заборонятиме спілкування російською на перервах.

«Для того, щоб поліпшити ситуацію, я запропонував посилити контроль з одного боку керівників і засновників, а з іншого – розробити додаткові можливості для підвищення рівня викладання української мови і, звичайно, опанування української мови як державної з боку батьків. Тому що від батьків залежить, якою мовою спілкуються діти вдома. Відповідно, ця мова автоматично стає і мовою спілкування на перервах, і в соціальних мережах», - додав Кремінь.

Він каже, що місцева влада повинна організувати спеціальні курси для батьків, адже саме вони впливають на те, якою мовою говорить їхня дитина.

На думку омбудсмана, якщо не вдасться подолати явище двомовності в Україні, то це призведе до незворотних наслідків. Коли в домашньому спілкуванні пріоритетною залишатиметься російська.

«Це приблизно те саме, що було в ХХ столітті, коли українська мова асоціювалася з мовою села, невисокої культури, а російська мова – начебто мова імперії, влади, культури.

Водночас ця двомовність тягне за собою такий феномен у соціолінгвістиці як мовна шизофренія, коли одночасне застосування кількох мов із невизначеним пріоритетом української як державної тягне за собою шизофренію і в поведінці, і у ставленні до національних інтересів.

Через це частина громадян продовжує ходити до церкви, яка асоціюється з російською православною церквою. Через це є колаборанти і люди, які здають українські позиції; люди, які вважають, що можна домовитися з Росією, що є хороші росіяни. Але це небезпечно, шкідливо і загрожує національним інтересам», - пояснив Кремінь.

Він назвав алгоритм, як боротися із російською. Якщо порушення виявляють у закладах освіти, мають бути кадрові перестановки, якщо у вищих навчальних закладах – розірвання контрактів з ректорами. Щодо бізнесу, то клієнт має зробити вибір «ногами», наприклад, перейти із кав’ярні, де бариста говорить російською, в іншу – де спілкуються державною мовою.

Читайте також: Футболка Зеленського розлютила росіян. Що на ній написано?