На українських заправках дефіцит пального. Що сталося і чого чекати далі?

24 лютого вітчизняний ринок нафтопродуктів вимушено перейшов на нові рейки. В одну мить Україна втратила весь імпорт, який йшов з Росії, Білорусі та морським шляхом.

Щойно ринок почав потроху пристосовуватися до нових реалій, окупанти нанесли ракетний удар по останньому працюючому в країні нафтопереробному заводу.

Саме завдяки Кременчуцькому НПЗ та імпорту з країн Європейського Союзу Україна змогла більш-менш нормально пройти перший шоковий місяць війни. Але після зупинки НПЗ ситуація змінилась.

Як так сталось, що на українських АЗС майже зникло пальне, які заходи можуть виправити ситуацію та яких цін очікувати автовласникам? Розповідає видання «Європейська правда».

Чому зникло пальне?

До війни 100% імпорту пального Україна отримувала з трьох напрямків: Росія, Білорусь та морські постачання. Після 24 лютого усі три джерела закриті.

В короткі терміни ринок був змушений повністю перебудовувати логістику, у зв’язку з чим уряд одразу переглянув граничні ціни на нафтопродукти в сторону збільшення.

Лишався єдиний робочий варіант – перехід на постачання з Європейського Союзу. І трейдери почали працювати в цьому напрямку, законтрактувавши великі обсяги пального з європейських країн.

Стартував імпорт з нового – четвертого напрямку.

Чому ситуація погіршилася зараз?

Найбільш шоковий та складний березень і початок квітня Україна змогла пройти за рахунок Кременчуцького НПЗ, який після зупинки Шебелинського ГПЗ лишався єдиним працюючим нафтопереробним заводом в країні.

Проте через ракетні обстріли росіян завод зупинив роботу і найближчим часом на його відновлення розраховувати не варто. Отже, потреба в імпорті ще більше зросла.

Але ж впало і споживання пального?

Дійсно, з об’єктивних причин в країні суттєво впало споживання пального. Учасники ринку обережно називають цифру в 30%. Однак відновити постачання в обсягах, які були до війни, наразі фізично неможливо.

Звідки везуть імпортне пальне та чому його не вистачає?

За даними Консалтингової групи А-95, постачання вже почалися або стартують найближчим часом з таких країн як Польща, Литва, Угорщина, Румунія, Німеччина, США, Нідерланди та Бельгія.

Утім трейдери говорять про великі проблеми з логістикою в ЄС для доставки пального в Україну. Це стосується як залізничного, так і автомобільного способів транспортування.

У першому випадку йдеться про брак вагонів-цистерн та локомотивів, а в іншому – крім нестачі самих бензовозів існує купа проблем суто організаційного характеру, які треба вирішувати.

Лише декілька прикладів:

- Водія бензовозу можуть не випустити за кордон, тому що у нього є прострочення за споживчим кредитом.

- Водія бензовоза не можна додати в систему для виїзду за кордон "Шлях" якщо машина не в базі cистеми, а туди можна внести лише автомобілі з екологічним сертифікатом, який необхідно оновлювати кожні чотири тижні.

Для пришвидшення перевезення пального учасники ринку рекомендують створити "зелений" коридор на кордоні, щоб водії бензовозів не простоювали в чергах з умовними "євробляхерами", а також спростити видачу необхідних дозволів.

Чи можна вирішити проблему дефіциту?

Існує ще одна проблема, яку учасники ринку називають ключовою – це державне регулювання цін на пальне. Сьогодні гранична ціна за формулою Мінекономіки на бензин становить 34,10 грн за літр, на дизпальне – 38,7 грн за літр.

"Не можна регулювати форс-мажор. Треба скасовувати державне регулювання, бо ринок на повному ходу летить у глухий кут", – каже директор групи компаній Prime (управляє чотирма мережами АЗС) Дмитро Льоушкін.

За скасування регулювання або перегляд граничних цін виступає і директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Тільки таким чином, на його думку, можна наповнити ринок пальним.

"Через дефіцит оптові ціни стали вищими за роздрібні, а чимало імпортного пального, особливо яке везуть автотранспортом малими партіями, також є дуже дорогим. Більш дешеве не поступає в достатній кількості через брак залізничної інфраструктури. Трейдери не поміщаються в граничну ціну, встановлену урядом в рамках держрегулювання", – додає Куюн.

Трейдери не приховують свого бажання збільшити мінімальну регульовану ціну.

"Ми говоримо про 2-3 гривні на літрі до граничної ціни, що дало б змогу поступово наповнити ринок та вирішити питання дефіциту", – каже один з учасників паливного ринку.

Чому уряд не підвищує максимально допустимі ціни?

Наразі щодо цього питання йдуть перемовини представників уряду з учасниками ринку. Однак влада до останнього виступала проти перегляду цін.

"Трейдерів можна зрозуміти, оскільки в умовах війни вони несуть додаткові ризики і через це хочуть отримати додаткову маржу. Але зараз не найкращий час, щоб думати про власну кишеню, треба приймати збалансоване та розумне рішення, яке врахує інтереси не тільки бізнесу, а й споживачів", – каже представник уряду.

"Ми ведемо діалог, але якщо нас не почують, то держава може припинити демократію щодо окремих учасників ринку. Ми йдемо їм назустріч, а у відповідь отримуємо все нові і нові умови, на яких компанії будуть постачати пальне", – пояснив співрозмовник.

Представники ринку нафтопродуктів кажуть, що консультації стосовно підняття граничних цін в останні дні тривають, однак коли може бути ухвалене рішення та яким воно буде – поки невідомо.

У Мінекономіки на прохання прокоментувати ситуацію з дефіцитом пального та шляхи його вирішення не відреагували.

В якому випадку дефіцит зростатиме?

Якщо не буде ухвалено термінового рішення, то дефіцит пального лише зростатиме.

Тож уряд повинен або піти на поступки трейдерам та послабити державне регулювання або знайти аргументи та важелі впливу на учасників ринку, щоб змусити їх здійснювати постачання в поточних умовах. Поки що прогресу в цьому напрямку не видно.

В будь-якому випадку найближчі два тижні обіцяють бути максимально турбулентними. Схоже, розуміють це і представники столичної влади. Так, заступник голови КМДА Микола Поворозник напередодні закликав киян без зайвої необхідності не пересуватися містом через дефіцит нафтопродуктів.

Як і раніше пальним в першу чергу будуть забезпечені військові, представники МНС, поліції, швидкої допомоги тощо. Для цих категорій оператори тримають недоторканий запас.