Китай планує висадити астронавтів на Місяць до 2030 року

Китай планує завершити місію з висадки людини на Місяць до 2030 року.

Про це повідомляє The New York Times.

Заступник директора Китайського пілотованого космічного агентства Лінь Сіцан сказав, що проєкт висадки на Місяць «запустили недавно». Проєкт буде спрямований на те, щоб забезпечити короткострокове перебування на поверхні Місяця, а також збирання зразків і проведення досліджень.

Висадка людини на Місяць стане важливою віхою для Китаю і всього світу в дослідженні космосу: жодна людина не була на Місяці з часів американських місій «Аполлон» у 1960 та 1970-х роках. І це може стати значним досягненням Китаю в його конкуренції зі Сполученими Штатами в космосі. Лідер Китаю Сі Цзіньпін заявляв, що країна має стати «великою космічною державою».

Астрономи зʼясували, що крижані кільця Сатурну зникнуть протягом кількох сотень мільйонів років.

Про це пише CNN.

Науковці вивчили дані, отримані зондом NASA Cassini, який обертався навколо планети з 2004 по 2017 рік, і дізналися, що кільця зʼявилися пізніше за сам Сатурн. За астрономічними стандартами, вони відносно молоді — їм лише кілька сотень мільйонів років. На думку дослідників, коли Землею бродили динозаври, сім кілець Сатурну все ще формувалися.

«Якщо ви подивитеся на супутникову систему Сатурну, то побачите інші натяки на те, що за останні кілька сотень мільйонів років там сталося щось вражаюче. Якщо кільця Сатурну не такі старі, як планета, це означає, що щось сформувало їх неймовірну структуру, і це дуже цікаво вивчати», — сказав професор астрономії Блумінгтонського університету Річард Дурісен.

Кільця Сатурну в основному складаються з льоду, і лише невелика частка — це камʼяний пил, утворений у космосі осколками астероїдів і мікрометеороїдами. Шматочки, схожі на піщинки, стикаються з частинками в кільцях Сатурну.

Коли метеороїди проникають у кільця, вони швидко штовхають матеріал усередині внутрішніх кілець до планети. Апарат Cassini зафіксував, що кільця кожної секунди втрачають тонни своєї маси.

Це означає, що з часом кільця Сатурну зникнуть. За оцінками дослідників, вони існуватимуть щонайбільше ще кілька сотень мільйонів років.