Кабмін спростив процедуру направлення воїнів на лікування за кордон

Кабінет міністрів ухвалив спрощений механізм направлення українських військовослужбовців на лікування за кордон.

Про це інформує Міністерство оборони України.

Відтепер медзаклад самостійно формуватиме висновок про необхідність направити військового на лікування за кордон і надсилатиме пакет документів до відповідного державного органу Сил безпеки й оборони.

Цей висновок прийматиметься без консиліуму військово-медичного закладу. Таким чином уряд суттєво скоротив бюрократичні процедури для захисників і захисниць.

Згідно з постановою для лікування за кордоном необхідні такі документи:

• згода військового або його законного представника;
• згода на обробку та передачу персональних даних установам охорони здоровʼя іноземних держав;
• виписка з медкарти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
• висновок про необхідність направлення на лікування за кордон.

29 травня Верховна Рада підтримала законопроєкт про приєднання до Мінаматської конвенції. Вона передбачає поетапну відмову України від ртуті.

Відповідний законопроєкт підтримало 299 депутатів, сказано на сайті парламенту. Відтак Рада фактично заборонила ртутні термометри і тонометри.

"Із 1 січня 2024 року Україна припинить виробництво, імпорт та експорт продукції, яка містить ртуть. Зокрема термометрів, ламп, деяких видів батарейок, тонометрів, барометрів, вимикачів, реле тощо. Припинення провадження технологічних процесів і використання певної продукції з вмістом ртуті сприятиме захисту здоров'я людини та навколишнього середовища від антропогенних викидів і вивільнень ртуті та її сполук", – йдеться у документі.

У Мінаматській конвенції також ідеться про припинення видобування ртуті.

Утім, є винятки, яких заборона поки що не стосується:

– продукти для потреб військової та цивільної оборони;

– вироби, що використовують для досліджень та калібрування приладів, як еталонний стандарт;

вироби, які не мають альтернативи (наприклад зовнішні електроди для електронних дисплеїв і пристроїв вимірювання);

вакцини, що містять тимеросал як консервант.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець так прокоментував ухвалення закону:

«Долучення України до Конвенції дозволить в подальшому унеможливити такі ситуації, як із заводом “Радикал”, коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в українській столиці. Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів вирішити це питання. Аналогічно, як і розв’язати проблеми зі всією “радянською спадщиною” – залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології».

Упродовж шести місяців від дня ухвалення закону Кабінет міністрів України має розробити план дій на її виконання. Як сторона Конвенції, Україна матиме доступ до цільових ресурсів Глобального екологічного фонду, а також зможе отримати технічну та експертну допомогу.