Дружина Гринкевича звільнилася «за власним бажанням» з Львівської політехніки

11 січня, дружина скандального львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого підозрюють у розкраданні грошей на ЗСУ, професорка Світлана Гринкевич звільнилася із Нацуніверситету «Львівська політехніка». Зробила вона це за власним бажанням.

Про це Суспільному повідомила речниця «Львівської політехніки» Наталія Павлишин.  

«Наказ N155-3-10. Звільнити за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України Гринкевич Світлану Степанівну з посади професора кафедри маркетингу та логістики з 11.01.2024», – йдеться у тексті наказу.

Цьому передувала заява студентів «Львівської політехніки», які хотіли влаштувати мирний мітинг за звільнення Світлани Гринкевич завтра, 12 січня. Як повідомив Суспільному керівник львівського осередку ГО «Українські студенти за свободу» Роман Мацуєв, подію скасували, втім студенти і надалі будуть моніторити просування справи.

У повідомленні йдеться, що Світлана Гринкевич працювала заступницею завідувача кафедри маркетингу і логістики з наукової роботи «Львівської політехніки». 8 січня видання «Високий замок» повідомило, що Світлана написала заяву на відпустку за власний кошт «у зв’язку з сімейними обставинами».

Міністерство оборони повністю припиняє співпрацю з компаніями родини Гринкевичів, яких звинувачують у масштабному розкладанні грошей на потреби ЗСУ.

Про це повідомив заступник міністра оборони України Віталій Половенко під час прес-конференції на тему «Легка промисловість – за прозорі закупівлі: українському захиснику – українську форму!».

«Яка позиція Міноборони щодо «кейсу Гринкевичів»? Позиція така: після публікації статті Міністерство оборони одразу ухвалило рішення щодо розірвання договорів, які попередньо було укладено», – наголосив Половенко.

Відомо, що наприкінці грудня 2023-го ДБР затримало через хабар львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони. Він пропонував $500 тисяч одному з керівників Головного слідчого управління ДБР.

Пізніше стало відомо, що родина Гринкевичів причетні до розкрадання понад мільярда гривень, які мали йти на потреби Збройних сил України, зокрема, на одяг для військових.

У Міністерства оборони залишився ще один контракт з компаніями, які пов’язані із родиною львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Це угода постачання харчування військовим.

Як повідомив заступник міністра оборони Віталій Половенко, контракт дії з 1-го січня до 1 квітня 2024 року.

«Це угода на постачання харчування військовим у Миколаївській та Херсонській областях. Це була остання угода, яку уклав департамент ресурсного забезпечення, який зараз розформовують», – пише Половенко.

За словами заступника міністра, ця укладена за результатами тендеру, проведеного на Прозоро, тобто до того, як МОУ стало відомо про арешти і затримання.

Також він додав, що уже почато службові перевірки. Одна група інспекторів перевіряє тендер, друга – контракт, третя – якість послуг. Так, інспектори перевірятимуть всі аспекті співпраці протягом всього терміну дії угоди.

Якщо з’являться підстави – угоду розірвуть.

«Зараз важливим пріоритетом є харчове забезпечення захисників. Утім, якщо зʼявляться хоч якісь підстави розірвати цей останній контракт достроково — ми негайно це зробимо», – додав Половенко.

Арештовано майно сім’ї та підконтрольних кампаній львівського бізнесмена - одного з найбільших постачальників Міністерства оборони, який намагався дати хабар слідчому Бюро. Мова йде про Ігоря Гринкевича.

Про це повідомляє ДБР.

У межах розслідування за фактом здійснення поставок товарів для потреб МОУ було проведено обшуки за адресами проживання та роботи бізнесмена, за адресами проживання директорів та офісів підконтрольних йому компаній.

Для забезпечення відшкодування спричинених збитків було накладено арешти на нерухоме майно, транспортні засоби преміумкласу, які перебувають у власності сім’ї бізнесмена, а також на майно та рахунки підконтрольних йому компаній.

Отримано висновок експертів згідно з якими встановлено, що вся поставлена продукція компаніями бізнесмена на потреби МОУ у 2023 році не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями Збройних сил України.

Отримано висновок експертів згідно з якими встановлено, що вся поставлена продукція компаніями бізнесмена на потреби МОУ у 2023 році не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями Збройних сил України.

Нагадаємо, Бюро порушило кілька місяців тому кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн.

Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн та відповідно зриву постачання.

Правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. Щонайменше за 7 договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. Також, встановлено, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів.

Досудове розслідування триває.

Як повідомлялось, 29 грудня 2023 року працівники ДБР затримали львівського бізнесмена, який пропонував 500 тисяч доларів США одному із керівників Головного слідчого управління ДБР.

Хабар пропонувався за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.

Фігуранту повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Санкція статті передбачає покарання – позбавленням волі на строк до восьми років.