10 жовт. 2025 17:31
Три роки й два місяці неволі не змогли зламати морпіха Павла. Повернувшись з неволі, він здійснив свою мрію – стрибнув із парашутом. Захисник родом із Миколаєва. Закінчив морехідне училище. Він довго шукав себе у різних професіях, був рибалкою, механіком-мотористом на СТО, охоронцем, будівельником… У 2021 році підписав контракт, далі служба у роті десантного забезпечення 36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Однак, попри те, що його посада передбачала здійснення стрибків з парашутом, виконати його він так і не встиг. Виконував бойові завдання на Сході.
Його історію розповіли на сторінці 30-го Корпусу морської піхоти ВМС ЗС України.
Широкомасштабне вторгнення чоловік зустрів поблизу населеного пункту Нікольське, був серед тих, хто обороняв склади забезпечення. Згодом його підрозділ відійшов до Маріуполя, де зайняв оборону разом з іншими захисниками міста.
«Свій день народження, 24 лютого 2022 року, я зустрів під вибухи ракет і гуркіт артилерії. Стою з автоматом, ллє дощ, на горизонті рвуться снаряди. Думаю про родину, про побратимів і питаю себе: чи доживу до наступного дня народження?» – згадує Павло.
У спробі вирватися з оточення група Павла потрапила в полон. Їм вдалося подолати шлях до найближчого села, але пройти не поміченими не вийшло. Павло перебував у полоні три роки і два місяці.
Окупанти ненавиділи морську піхоту й робили все, аби принизити і зламати. Нині Павло продовжує службу, у нього чимало планів на майбутнє, і він налаштований втілити у житті все, що задумав.