8 січ. 2024 14:36
166
Олег Пономарьов займається моржуванням уже 15 років.
У Києві 6 січня криворізький журналіст встановив рекорд України в екстремальній номінації «Найтриваліший час перебування по груди у холодній воді взимку з декламуванням віргів».
Про це повідомила очільниця Національного Реєстру Рекордів Лана Вєтрова.
Олександр Пономарьов занурився у водойму температурою 1,5°С.
«На Водохреще в Києві був зафіксований новий рекорд України: тривалість перебування в ополонці з декламуванням віршів – 30 хв 33 сек. Вітаємо нового рекордсмена України Олега Пономарьова!», – написала вона.
Олег займається моржуванням уже 15 років. Він долучив до гартування всю свою родину – дружину та п’ятьох дітей.
Під час тренувань він міг провести у воді й 45 хвилин, але тоді температура води була вищою на пів градуса.
Цього року чоловік прибув до столиці на Водохреще після запрошення від Реєстру рекордів.
Він присвятив цей рекорд пам’яті свого друга – Заслуженого тренера України, засновника бійцівського клубу «Барс» Володимира Коржака, який помер у ніч з 12 на 13 травня 2021 року внаслідок ускладнень після коронавірусу.
31 груд. 2023 16:27
995
Коли святкуємо Водохреща у 2024 році.
Водохреща 2024 святкуємо 6 січня. Йордан має нову дату через перехід ПЦУ на новоюліанський календар. У цей день прийнято пірнати в ополонку, влаштовувати масові купання у крижаній воді. Щоправда, погода навряд чи дозволить зробити це автентично, адже мало де можна побачити безпечну кригу на водоймах. Та й велика війна вплинула на святкування – не до веселощів. Проте Водохреща має й інші традиції.
Масові купання на Водохреща в Україні були звичним явищем – у мирний час. Останні роки вони не такі масштабні. В українській автокефальній церкві пояснюють: насправді це свято не має ніякого відношення до наших давніх традицій.
До середини двадцятого століття ні дослідники, ні етнографи не фіксували обряду купання в ополонці на свято Богоявлення. Також немає жодної згадки про такі традиції навіть у козацьких літописах. Лише у другій половині 90-х в українців з’явився новий звичай на Водохреща. Звідки він взявся? Якщо вірити історикам, то з Росії (там люблять пірнати у крижану воду після лазні). Приблизно у цей період стали популярними заклики до загартування організму.
Купатися в ополонці на Хрещення Господнє церква, звичайно, не забороняє. Але нагадує, що до цього потрібно підготуватися, інакше можна лише завдати шкоди своєму організму. Проте це варто сприймати лише як розвагу або загартовування. Про «змивання гріхів» мова не йдеться.
Дійсно, священники здійснюють чин освячення води у відкритих водоймах. Роблять це не для того, щоб люди могли покупатися в освяченій воді. До речі, «іони срібла» з хреста (в які вірять люди) також не наділяють воду силою «змивання гріхів».
Позбутися від гріхів потрібно духовно, а ніяка хрещенська вода цьому не допоможе.
Під час святкування Водохреща українці часто зігріваються алкогольними напоями, а також використовують лайку після того, як увійдуть до крижаної води.
"Тож як грішні люди можуть «нaслідувaти» Ісусa Христa, купaючись взимку у водоймaх? З якою метою і як сaме «нaслідують»? При цьому, не соромлячись оголювaти нaпокaз влaсне тіло, «підігрівaтися» спиртними нaпоями, не стримувaтися у лaйці під чaс фізичних відчуттів через зaнурення у крижaну воду. І чомусь «обов’язково требa» зaнуритися тричі і перехреститися перед зaнуренням… Водa в річці Йордaн в цю пору року сягaє 12 - 16° теплa, вонa не є крижaною, тaкою, що провокує стрес для оргaнізму. Купaтися в ополонці не підготовленим для цього людям – це ризикувaти своїм здоров’ям і життям, a знaчить – нехтувaти дaром Божим?" — розмірковують церковники.
5 січ. 2024 14:58
208
6 січня - свято Водохреща.
Православна церква України спростувала міф про те, що богоявленська, хрещенська і йорданська свята вода – різні за своєю «силою».
«Ні, не різні, а рівноцінні. Ба більше, це назви, по суті, однієї й тієї ж святої води – великої агіасми. В перекладі з грецької це слово означає «святиня» – тож саме агіасмою називають воду, освячену за особливим великим чином з нагоди свята Хрещення Господнього, або Богоявлення», - зазначають у ПЦУ.
Хрещення Господнє і Богоявлення – це назви одного свята, яке відзначається за новим календарем 6 січня. В народній традиції його називають також Водохреща або Йордан. Це свято встановлене на спомин події прийняття Спасителем Хрещення від Іоана Предтечі у водах Йордану.
А Богоявленням його називають тому, що під час Хрещення Господа Ісуса Христа Бог явив Себе у Трьох Іпостасях – Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий: Син Божий хрестився в Йордані, Дух Святий зійшов на Нього у вигляді голуба, а Бог-Отець промовив з небес.
Освячення води з нагоди цього великого свята є унікальним, «бо звершується за Чином великого освячення води лише двічі на рік. В інший час, впродовж року освячення церквою води називають малим водосвяттям. Вона теж є благословенною, але унікальність Чину великого водосвяття вирізняє її, через що саме цю богоявленську (хрещенську, йорданську) воду ми звемо великою агіасмою, тобто великою святинею».
Освячена вода – не чарівна, але має благодатні (насамперед, для духа людини) властивості для тих, хто з вірою її приймає. Немає потреби запасатися багатьма літрами великої агіасми, бо «не від кількості води залежить святість і міра отриманих дарів божественної благодаті, а від того, як ви наближаєтеся до Господа, від вашого способу життя, ваших змін в душі, віри, ваших діл. З твердою вірою, відкритим серцем і чистою душею навіть крапля агіасми може освятити людину».
Чин великого освячення води звершують двічі: у Навечір’я Богоявлення (5 січня) та в саме свято Хрещення Господнього (6 січня). Така традиція має історичне пояснення: давні християни у Навечір’я Богоявлення звершували хрещення оголошених – тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. Тому воду в цей день освячують у храмах. А Єрусалимська Церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя.
Тож 6 січня за новоюліанським календарем після літургії відбувається освячення води також і на відкритих водоймах. «Але ці «води» освячуються за однаковим Чином великого водосвяття, набувають однакової благодаті. Тож не варто їх виокремлювати і тим більше приписувати одній із них «більшу» чи «меншу» силу», - пояснюють у ПЦУ.