18 жовт. 2024 14:05
545
Багатодітний батько, який через пів Європи мчав боронити своїх, втратив ногу на війні. І найбільше про що шкодує чоловік зараз – це те, що не тією кінцівкою став на міну: здоровою, а не з хворим коліном.

56-річний львів’янин Мирон Квасній має трьох синів та дочку. Працював далекобійником та об’їздив всю Європу. Звістка про повномасштабне вторгнення заскочила чоловіка у Франції. Звідти Мирон помчав до України – займати чергу у військкомат. У ЗСУ взяв позивний «Батя» та став командиром відділення піхоти. Після першого важкого поранення міг покинути службу. Але навіть думки про це Мирон не допускав.
Його історію розповідають на сторінці UNBROKENUkraine.
«Поранення були серйозними і мене не хотіли повертати до війська. Але я прагнув назад – в свою роту, до своїх хлопців. Як я міг залишитися вдома? Знаючи, що їм потрібна моя підтримка», - каже чоловік.
«Батя» повернувся на фронт і вже невдовзі підірвався на міні.
«Подумав тоді: я підвів своїх хлопців і тепер не зможу бути їм корисним. А друга думка: чому ж я не став на міну лівою ногою, адже моє ліве коліно болить вже близько 20 років. Так би я з ним попрощався і мав би одну праву здорову ногу», – розповідає Мирон.
Дружину про важке поранення, уламки по всьому тілу та втрату кінцівки захисник повідомив лаконічно, словами: «Вибач, війна закінчилась». Потому була низка операцій в шпиталях Дніпра, Києва та Львова. На реабілітацію і протезування Мирона скерували до Центру UNBROKEN.
«Головною метою реабілітації було навчити пацієнта навантажувати уражену ногу. Але пересування на милицях ускладнювала поранена права рука. Йому важко було на неї спиратися. Тому разом із ерготерапевтами ми інтенсивно працювали саме в цьому напрямку, внаслідок чого його сила в руках значно збільшилася, і тепер йому вже не складає труднощів опиратися на поранену руку», — розповідає фізичний терапевт Центру UNBROKEN Павло Пясецький.
Нині пацієнт вже пересувається з однією милицею і навіть може трохи пройти без її допомоги. Хворе ж коліно поки не турбує Мирона. Тож чоловік віджартовується, що уламки «вилікували» його суглоб. Але попереду зима — сезон загострення давньої недуги. Тому чи стане коліно проблемою для ходьби на протезі, покаже час.
Після завершення реабілітації Мирон прагне і далі бути корисним для Сил оборони. Мріє повернутися у стрій. А, якщо з протезом не приймуть, то тоді, каже «Батя», він виготовлятиме дрони.

