Автор «Гри престолів» побачив на власні очі створених вченими «лютововків»

Письменник Джордж Р. Р. Мартін нещодавно зустрівся з генетично модифікованими вовками, створеними за зразком доісторичних хижаків, які надихнули його на образ лютововків у фентезійному циклі «Гра престолів».

Про це пише видання Independent.

Компанія Colossal Biosciences оголосила про народження трьох вовченят, чий генетичний код був змінений для відтворення рис стародавнього виду. Один із засновників компанії, Бен Лемм, запросив Мартіна особисто побачити цих істот. За словами Лемма, письменник був настільки зворушений, що не зміг стримати сліз і назвав цю зустріч однією з найяскравіших у своєму житті.

Мартін, який не лише підтримує проєкт фінансово, а й виступає культурним консультантом, поділився своїми емоціями: «Багато хто вважає лютововків вигаданими створіннями з фентезі, але в реальності вони були важливою частиною екосистеми Північної Америки. Я маю змогу вигадувати магію, а Colossal створили справжнє диво, повернувши цих тварин у світ живих».

Вчені компанії провели детальне дослідження генетичних матеріалів доісторичних вовків. Серед них – зуб хижака, якому близько 13 тисяч років, знайдений в Огайо, та фрагмент черепа з Айдахо віком понад 70 тисяч років. З використанням технології редагування генів CRISPR вчені змінили ДНК сучасних сірих вовків у 20 ділянках. Отримані клітини було використано для створення ембріонів, які потім перенесли в організм собак-сурогатів. Через 62 дні на світ з’явилися перші генетично модифіковані вовченята.

Хоча ці тварини мають зовнішність, близьку до давніх лютих вовків, вчені зазначають: це не означає повне «воскресіння» вимерлого виду. Сучасні особини не володіють інстинктами та вміннями, які були притаманні їхнім диким попередникам.

Відомо, що у світі «Гри престолів» лютововки (direwolves) – це масивні вовкоподібні хижаки, що набагато більші за звичайних вовків.

Їх вважають легендарними істотами, які майже зникли з південних територій Вестеросу, хоча на півночі їх ще можна зустріти. Лютововки мають потужні щелепи, довші лапи та коротші морди, що робить їх особливо небезпечними хижаками – здатними роздирати кістки без особливих зусиль.