8 березня: історія свята НЕ про тюльпани, ніжність і весну

8 березня в Україні давно стало темою для дискусій. Його називають святом всіх жінок, забуваючи, яка історія лягла в основу. Через радянське «забарвлення» були пропозиції відмінити Міжнародний жіночий день, замінивши його на День української жінки, проте тема виявилася занадто болючою для суспільства. Наразі цей день залишається державним вихідним (але не під час дії воєнного стану).

Редакція Україна.info зібрала факти, які допоможуть переосмислити свято, адже воно не про красу, ніжність, весну і тюльпани.

Міжнародний жіночий день

Свято 8 березня має американське коріння і з’явилося воно завдяки робітничому руху. У далекому 1908 році в Нью-Йорку 15 жінок вийшли на протест з вимогою скоротити тривалість робочого дня, збільшити розмір заробітної плати і отримати право голосу.

Через два роки відома діячка німецької соціал-демократії Клара Цеткін під час конференції у Копенгагені внесла пропозиції заснувати Міжнародний день боротьби за жіноче рівноправ'я та емансипацію. Ідею підтримали одноголосно.

Вже у 1911 році свято вперше офіційно відзначили: Німеччина, Австро-Угорщина, Данія, Швейцарія.

Чому саме 8 березня?

Нью-Йоркська демонстрація, про яку ми писали вище, відбулася 28 лютого. Ініціаторка створення нового свята, Клара Цеткін, не запропонувала конкретної дати. Тому у Німеччині вперше його відзначали 19 березня. В інших країнах фіксувалися дати – 2, 12 березня або ж 2 і 12 травня.

Даті 8 березня «завдячують» Росії. У 1917 році на фабриці у Петрограді відбувся страйк робітниць. Вони вимагали «Хліба й миру». Згодом зібрання переросло у революцію. А через тиждень російський імператор офіційно зрікся свого престолу, а жінки, за рішенням тимчасового уряду, отримали право голосу.

У 1975 році Генaсaмблея ООН проголосилa 8 березня днем святкувaння досягнень жінок у всіх сферaх життя і протесту проти пережитків нерівнопрaв'я.

«Свято жіночності та весни»

Більшовики, яким вдалося захопити владу у 1917 році, дякуючи жінкам, котрі перші вийшли на протест, зробили 8 березня державним святом.

Але тоталітарна держава змушувала жінок працювати на рівні із чоловіками у найважчих сферах виробництва та сільського господарства. Не забуваємо, що жінки також мали встигати прати, готувати і народжувати дітей… Разом з цим не існувало засобів гігієни, що були просто необхідними для жінок. Специфіка надання медичної допомоги у сфері гінекології часто завдавала шкоди здоров’ю.

Після масових репресій і Голодомору Радянський Союз міг зіткнутися із демографічною кризою. Тому тодішня влада намагалася «сприяти» збільшенню народжуваності. Пропагандистські рупори все частіше звертають увагу на красу материнства та його переваги. Особливо – після наслідків Другої світової війни.

Саме у цей період для суспільства створюють два універсальні образи. Перший – «чоловік-захисник», про якого обов’язково згадувати 23 лютого. Другий – турботлива жінка, дружина, матір, сестра, якій обов’язково дякувати за випрані шкарпетки, випрасуваний одяг та приготований обід. Ось тут і розмилися всі згадки про власні права і боротьбу жінок.

У 1965 році Міжнародний жіночий день став офіційним вихідним згідно постанови президії Верховної Ради СРСР. Таким він є до теперішнього часу у більшості пострадянських країн.

8 березня в Україні

Десятиліттями 8 березня в Україні було святом весни, краси, ніжності… У цей день жінкам дарують квіти, солодощі і дякують за їх «красу й турботу». Не зважаючи на справжнє змістове наповнення дати.

Український інститут пам’яті наголошує, що довкола 8 березня не повинно залишитися жодних конотацій, які пов’язані із радянськими традиціями відзначення цього дня. Головний зміст – нагадати про історію боротьби жінок за свої права. Оскільки сьогодні українські жінки на рівні із чоловіками протистоять масштабній агресії Росії, котра мріє реконструювати радянську імперію.

«Зараз 8 березня може бути хіба нагодою поміркувати, які права здобули жінки у світі за ці понад 112 років, відколи у США вперше був проголошений Національний жіночий день. Йдеться про фундаментальні речі – від прав на власність, працю та освіту до прав на вільний вибір життєвої траєкторії.

Вихолощення суті 8 березня в СРСР – цілком закономірне, адже в тоталітарній країні не йшлося про реальну і послідовну боротьбу за права людини», - пояснюють в Інституті.

З кожним роком все більше українців вважають «традиційне» 8 березня – пережитком радянщини.

В яких країнах святкують 8 березня

Насправді, 8 березня святкують у багатьох країнах. Але різниця – у змістах, котрі вкладають держави у цей день.

У Китаї, наприклад, жінки мають право працювати на 4 години менше. Це не законодавче рішення, а лише рекомендація, тому виконують її не всі роботодавці.

В Італії на 8 березня прийнято дарувати мімозу. Традиція має коріння у Римі часів завершення Другої світової війни.

У Сполучених Штатах Америки увесь місць березень присвячують історії жінок. Президент навіть має спеціальну промову, у якій розповідає про досягнення американок.

Кольори 8 березня

Кольорами Міжнародного жіночого дня є зелений, білий та фіолетовий.

У 1908 році таку гамму запропонував британський Жіночий соціально-політичний союз. Фіолетовий – як символ гідності та справедливості, зелений означає надію, а білий символізує чистоту.